USS Gudgeon (SS-211) — підводний човен військово-морських сил США типу «Тамбор», котрий прийняв участь у бойових діях Другої світової війни.

Історія
США
Назва: USS Gudgeon (SS-211)
Замовлений: 1 липня 1939
Будівник: Mare Island Naval Shipyard, Вальєхо, Каліфорнія
Закладений: 22 листопада 1939
Спуск на воду: 25 січня 1941
На службі: 21 квітня 1941
Доля: 18 квітня 1944 потоплений в районі Маріанських островів
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу Тамбор
Водотоннажність: 1499 над водою, 2410 при зануренні
Довжина: 93,62 м
Ширина: 8,31 м
Осадка: 4,46 м
Двигуни:
  • 4 дизелі Fairbanks-Morse Model 38D8-⅛ потужністю 4 МВт
  • 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість: 20,4 вузол (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність: 75 діб
Максимальна
глибина:
76 м
Екіпаж: 6 офіцерів, 54 матроса
Озброєння:
  • 10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди
  • 1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів
  • зенітне озброєння 1 х 40 мм Бофорс та 1 х 20 мм Ерлікон

Човен спорудили на належній ВМС США верфі Mare Island Naval Shipyard у Вальєхо, штат Каліфорнія.

28 серпня 1941-го Gudgeon вирушив на Аляску та Алеутські острови, де відвідав Ситку, Кадьяк та Датч-Гарбор з метою вивчення питання щодо їх придатності для організації військово-морських баз. 10 жовтня 1941-го човен прибув до головної бази Тихоокеанського флоту у Перл-Гарборі.

ПоходиРедагувати

Всього човен здійснив дванадцять бойових походів

1-й похідРедагувати

Вже 11 грудня 1941-го Gudgeon вийшов з бази, маючи завдання діяти поблизу острова Кюсю. Тут він не зміг досягти успіху, проте 27 січня 1942-го, вже при поверненні на базу, в районі за чотири сотні кілометрів на захід від атолу Мідвей потопив підводний човен I-73. Таким чином, Gudgeon став першим підводним човном США, який потопив бойовий корабель у Другій світовій війні. 29 січня Gudgeon прибув до Перл-Гарбору.

2-й похідРедагувати

22 лютого 1942-го човен вирушив до району бойового патрулювання у Східнокитайському морі, де 27 березня за сто сорок кілометрів на північний схід від острова Чеджу потопив транспорт. 15 квітня Gudgeon повернувся до Перл-Гарбору.

3-й похідРедагувати

Тривав з 26 травня по 14 червня 1942-го. Човен діяв на північний захід від Мідвей в межах битви за цей атол. Японці зазнали важкої поразки, втім, Gudgeon не зміг при цьому досягти успіху.

4-й похідРедагувати

11 липня 1942-го човен вийшов для дій в районі східних Каролінських островів на комунікаціях атолу Трук (ще до війни японці створили тут потужну базу ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції та йшло постачання гарнізонів у цілому ряді архіпелагів). На початку серпня за півтори сотні кілометрів на захід від Трука Gudgeon потопив вантажне судно, а 17 серпня за півсотні кілометрів на північний захід від атолу торпедував та пошкодив танкери Shinkoku Maru  (загине у лютому 1944-го на Труці під час атаки авіаносного з'єднання) та Nichiei Maru (буде потоплений підводним човном, але лише у січні 1945-го). 2 вересня Gudgeon прибув до Брисбену на західному узбережжі Австралії.

5-й похідРедагувати

Тривав з 2 жовтня по 1 грудня 1942-го та завершився поверненням до Брисбену. Човен діяв на комунікаціях японського угруповування, котре вело важку битву за Гуадалканал, та в останній декаді жовтня потопив транспорт у морі Бісмарка за дві з половиною сотні кілометрів на північний захід від Рабаулу (головна передова база у архіпелазі Бісмарку, з якої безпосередньо провадились операції на Соломонових островах).

6-й похідРедагувати

Тривав з 27 грудня 1942 по 18 лютого 1943 та завершився прибуттям до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії. Gudgeon патрулював поблизу Філіппінського архіпелагу, де не зміг збільшити свій бойовий рахунок. Водночас під час цього походу човен виконав два спеціальні завдання.

7-й похідРедагувати

13 березня 1943-го Gudgeon вийшов для бойового патрулювання у водах Нідерландської Ост-Індії. Тут у останній декаді березня він потопив два судна — перше у Яванському менш ніж за сотню кілометрів на північ від Сурабаї, а друге в Макасарській протоці за дві сотні кілометрів на північний схід від Балкіпапану. В останньому випадку був також, ймовірно, пошкоджений танкер Kyoei Maru № 2 (у підсумку буде потоплений підводним човном, проте в липні 1944-го).[1] 6 квітня Gudgeon повернувся до Фрімантлу.

8-й похідРедагувати

15 квітня 1943-го човен вийшов для дій в районі Філіппінського архіпелагу, де 28 квітня в морі Сулу біля західного узбережжя острова Панай потопив лайнер Камакура-Мару. Останній перевозив понад 2500 пасажирів, включаючи військовослужбовців, біля 1000 нафтовиків та 150 жінок, з яких змогли врятуватись лише 437 осіб. Також загинуло 148 членів екіпажу.[2] 4 травня біля Панаю Gudgeon потопив артилерією траулер Нака-Мару, а 12 травня на протилежній стороні архіпелагу у протоці Сан-Бернардино (розділяє острови Лусон і Самар та виводить із внутрішніх морів Філіппін до Філіппінського моря), торпедував та знищив ще один транспорт. 25 травня човен прибув до Перл-Гарбору, звідки вирушив у Сан-Франциско для проведення ремонту.

9-й похідРедагувати

1 вересня 1943-го Gudgeon вийшов із Перл-Гарбору та попрямував на бойове патрулювання в районі Маріанських островів. 28 вересня за пару десятків кілометрів на північний захід від острова Сайпан він потопив вантажопасажирське судно, а наступної доби на північний схід від Сайпану пошкодив переобладнаний канонерський човен Санто-Мару (буде відремонтований та у підсумку переживе війну). 6 жовтня Gudgeon прибув на атолі Мідвей.

10-й похідРедагувати

Тривав з 31 жовтня по 11 грудня 1943-го. Човен патрулював у Східнокитайському морі, де 23 листопада навпроти Тайчжоу Gudgeon атакував конвой HI-21, котрий прямував із Моджі. Спершу він потопив фрегат «Вакамія» (вижило лише 4 із 135 членів екіпажу), після чого знищив транспортне судно Некка-Мару (загинуло 387 військовослужбовців та членів екіпажу).[3]

11-й похідРедагувати

18 січня 1944-го Gudgeon вийшов до району бойового патрулювання у Східнокитайському морі. 11 лютого поблизу Веньчжоу він потопив транспортне судно (до того вже пошкоджене китайською авіацією), а 17 лютого за кілька сотень кілометрів на схід знищив артилерією сампан. 5 березня човен прибув до Перл-Гарбору.

12-й похідРедагувати

4 квітня 1944-го Gudgeon вийшов із Перл-Гарбору, 7 квітня пройшов бункерування на острові Джонстон, після чого попрямував до району на північ від Маріанських островів. 14 травня човну наказали повернутись на Мідвей, проте цього так і не сталось.[4]

Обставини загибеліРедагувати

Ймовірно, Gudgeon загинув 18 квітня 1944-го, коли японські літаки атакували підводний човен та скинули на нього дві бомби. За повідомленням пілотів, перша бомба пошкодила носову частину ворожого корабля, тоді як друга потрапила прямо у командирський місток. Центральна частина субмарини зазнала сильних руйнувань, із неї активно витікала нафта. Незрозумілим у цьому повідомленні є лише район, визначений як три сотні кілометрів від невідомого острова Іох. Ймовірно, японці припустились помилки при кодуванні, а атака атака сталась біля островів Мауг (п'ять сотень кілометрів на північ від Сайпану), де в цей день мав перебувати Gudgeon.

Спеціальні завданняРедагувати

14 січня 1943-го човен висадив 6 філіппінців та вивантажив 1 тону спеціального обладнання поблизу порту Катомон на острові Негрос (центральна частина Філіппінського архіпелагу).

9 лютого 1943-го Gudgeon евакуював з острова Тимор 28 осіб (австралійців, англійців, португальців та філіппінців).

30 квітня 1943-го човен висадив поблизу Пасіо на острові Панай 4 бійців та вивантажила 3 тони спорядження. Також були евакуйовані звідси 2 особи.

Бойовий рахунокРедагувати

Дата Назва Тип Тоннаж Місце
27.01.1942 I-73 підводний човен 1785 28°24'N 178°35'E
27.03.1942 Ніссхо Мару 6526 33°50'N 127°33'E
03.08.1942 Наніва Мару вантажне 4858 7°37'N 150°18'E
21.10.1942 Тьоко Мару вантажопасажирське 6783 3°30'S 150°30'E
22.03.1943 Мейген Мару вантажне 5434 6°31'S 112°47'E
29.03.1943 Тохо Мару танкер 9997 0°0'N 118°18'E
28.04.1943 Камакура Мару транспорт 17526 10°18'N 121°44'E
04.05.1943 Нака-Мару траулер 500 10°11'N, 121°43'E
12.05.1943 Суматра Мару вантажне 5862 12°43'N 124°8'E
28.09.1943 Тайан Мару вантажопасажирське 3158 15°22'N 145°38'E
23.11.1943 Некка Мару транспорт 6784 28°49'N 122°11'E
23.11.1943 Вакамія фрегат 860 28°49'N 122°11'E
11.02.1944 Сацума-Мару (разом з китайською авіацією) 3091 27°38'N, 121°15'E.

ДжерелаРедагувати

  • Т. Роско, Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне, Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe «United States submarine operations in World War II», Annapolis, 1950)

ПриміткиРедагувати

  1. Japanese Oilers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 18 лютого 2021. 
  2. KOKANSEN. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 18 лютого 2021. 
  3. Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021. 
  4. Gudgeon (SS-211) of the US Navy - American Submarine of the Gar class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.