USS Green Bay (LPD-20)
USS Green Bay (LPD-20) — десантний транспортний корабель-док ВМС США, четвертий корабель типу «Сан-Антоніо». Призначений для перекидання до 800 морських піхотинців і висадки їх на берег. Також є другим кораблем ВМС США, який названий на честь містечка і затоки Грин-Бей, штат Вісконсин.
| USS Green Bay (LPD-20) | ||
|---|---|---|
_near_New_Orleans.jpg) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Десантний транспортний док | |
| Належність | ВМС США | |
| Порт приписки | Сасебо, Японія | |
| Корабельня | Northrop Grumman | |
| Закладено | 11 серпня 2003 | |
| Спущено на воду | 11 серпня 2006 | |
| Введено в експлуатацію | 29 серпня 2008 | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | Statum Bello Invictus Maneo (" Встояти і битися, залишатися непереможеним") | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 25000 тонн | |
| Довжина | 208,5 м | |
| Ширина | 31,9 м | |
| Осадка | 7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Чотири дизельних двигуна Colt-Pielstick | |
| Потужність | 40 000 к.с. (30 МВт) | |
| Швидкість | 22 вузла (41 км / год) | |
| Екіпаж | 699 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | Дві 30-мм гармати MK46 | |
| Ракетне озброєння | Дві рухомі ракетні установки для ППО | |
| Радіолокаційне озброєння | AN / SPS-48E, AN / SPQ-9 B, AN / SPS-73.
EW: AN / SLQ-25A Nixie, AN / SLQ-32 A (V) 2, Марка 36 SRBOC, MK 53 / Nulka. | |
| Авіація | Чотири вертольоти MH-60S Seahawk (Knighthawk) або два конвертоплани MV-22 | |
Будівництво ред.
Контракт на будівництво був виданий компанії Northrop Grumman Ship Systems, Новий Орлеан, штат Луїзіана, 30 травня 2000 року. Закладка кіля відбулася 11 серпня 2003 року. Церемонія хрещення відбулася 15 липня 2006 року. Хрещеною матір'ю стала Роза Магнус, дружина помічника коменданта морської піхоти, генерала Роберта Магнуса. Спущений на воду 11 серпня 2006 року. Переданий ВМС США 29 серпня 2008 року в Новому Орлеані, штат Луїзіана.[1] 17 грудня 2008 року вперше прибув в порт приписки в Сан-Дієго, штат Каліфорнія. Введено в експлуатацію 24 січня 2009 року. Церемонія відбулася біля пірсу в Лонг-Біч, штат Каліфорнія. Портом приписки стала військово-морська база Сан-Дієго, штат Каліфорнія. З 19 лютого 2015 року портом приписки стала військово-морська база Сасебо, префектура Нагасакі, Японія.[2]
Служба ред.
_crest.png)
22 лютого 2011 року залишив порт приписки Сан-Дієго для свого першого розгортання в складі ударної групи універсального десантного корабля USS «Boxer» (LHD-4). 30 вересня повернувся в порт приписки після завершення розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.[3]
8 червня 2012 року повернувся в порт приписки після завершення ходових випробувань, які проводилися після завершення семимісячного ремонту. Ремонт проводився на верфі компанії BAE Systems в Сан-Дієго. 17 вересня покинув Сан-Дієго для запланованого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США, з якого повернувся 14 травня 2013 року.
10 липня 2013 року на кораблі почався 11-місячний доковий ремонт, по завершенню якого з 11 по 13 червня 2014 року проходив морські випробування.
26 січня 2015 року залишив Сан-Дієго для зміни порту приписки на Сасебо, префектура Нагасакі, Японія, куди вперше прибув 19 лютого. 4 березня покинув порт приписки для свого першого планового весняного патрулювання у складі ударної групи універсального десантного корабля USS «Bonhomme Richard» (LHD 6), з якого повернувся 7 травня. 2 червня залишив порт приписки для літнього патрулювання у складі ударної групи ESG 7, з якого повернувся 12 вересня.
4 червня 2016 року залишив порт приписки для проходження чотириденних ходових випробувань, які проводилися після завершення восьмимісячного обмеженого ремонту. 8 серпня залишив порт приписки Сасебо для патрулювання. 18 серпня прибув з триденним візитом на військово-морську базу Окінава, яку залишив 21 серпня в складі Bonhomme Richard ESG, в яку також входять: універсальний десантний корабель USS «Bonhomme Richard» (LHD 6), десантний корабель-док USS «Germantown» ( LSD 42) і морські піхотинці з 31-го експедиційного загону морської піхоти. 10 листопада повернувся в порт приписки.
25 січня 2017 року залишив порт приписки Сасебо, Японія, для свого звичайного патрулювання в Індо-Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.[4][5] 2 лютого покинув військово-морську базу в Окінава, Японія, куди прибув з візитом 30 січня.[6] Під час візиту на борт корабля прибули понад 600 морських піхотинців з 31-го експедиційного загону морської піхоти (MEU), а також було завантажено 65 транспортних засобів і близько 855 тонн обладнання. 27 липня прибув з візитом у Брисбен, Австралія, після завершення навчання «Talisman Sabre 2017».
В серпні 2019 року Китай відмовив кораблю в заході в порт Гонконг.[7]
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Прес-реліз ВМС [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Photo Release -- Northrop Grumman-built Amphibious Transport Dock Ship USS Green Bay (LPD 20) Delivered to U.S. Navy. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ USS Green Bay Departs for Forward Deployment to 7th Fleet. Архів оригіналу за 13 серпня 2018.
- ↑ https://www.navytimes.com/news/2011/07/navy-green-bay-executive-officer-fired-071311w/.[недоступне посилання]
- ↑ Десантный корабль "Green Bay" ВМС США вышел на патрулирование в Индо-Азиатско-Тихоокеанском регионе.
- ↑ USS «Green Bay» (LPD 20) покидает Сасебо. Архів оригіналу за 4 березня 2021.
- ↑ Десантный корабль ВМС США завершил визит в Окинаву.
- ↑ Китай отказал в заходе в Гонконг двум кораблям ВМС США - представитель американского Тихоокеанского флота. Архів оригіналу за 4 серпня 2020.