«Бауфін» (англ. USS Bowfin (SS-287)) – підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої Світової війни.

USS Bowmin submarine - full view side.jpg
Човен як музейний експонат у Перл-Гарборі
Історія
США
Назва: USS Bowfin (SS-287)
Замовлений: 15 грудня 1941 року
Будівник: Portsmouth Naval Shipyard, Кіттері, Мен
Закладений: 23 липня 1942 року
Спуск на воду: 7 грудня 1942 року
На службі: 1 травня 1943 року
Знятий: 1 грудня 1971 року
Доля: з 1 серпня 1979 перетворений на музей у Перл-Гарборі
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу Балао
Водотоннажність: 1550 над водою, 2453 при зануренні
Довжина: 95,02 м
Ширина: 8,31 м
Осадка: 5,13 м
Двигуни:
  • 4 дизелі General Motors Model 16-248 V16 потужністю 4 МВт
  • 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість: 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність: 75 діб
Максимальна
глибина:
120 м
Екіпаж: 10 офіцерів, 70 – 71 матрос
Озброєння:
  • 10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди
  • 1 × 102 мм палубна гармата / 50 калібрів,
  • зенітне озброєння 1 х 40 мм Бофорс та 2 х 12,7 кулемети

Човен спорудили на належній військово-морським силам США верфі Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен. Після проходження випробувань біля Ньюпорту (Род-Айленд), «Бауфін» 2 липня 1943-го вирушив до Брисбену (східне узбережжя Австралії), куди прибув 10 серпня 1943 року.

ПоходиРедагувати

Всього човен здійснив дев’ять бойових походів.

1-й похідРедагувати

16 серпня 1943-го «Бауфін» покинув базу і 25 серпня досяг порту Дарвін (північне узбережжя Австралії). Наступної доби він вийшов звідси та на шляху до району бойового патрулювання у північній та центральній частинах Південнокитайського моря пройшов через моря Арафурське, Банда, Серам, Молуккське, обійшов зі сходу острів Мінданао, після чого прослідував через моря Мінданао та Сулу. Більшу частину вересня човен безрезультатно патрулював визначеному районі, підходив до острова Хайнань та відвідав Тонкінську затоку, проте лише 25 вересня за п’ять з половиною сотень кілометрів на схід від Сайгону (наразі Хошимін) перехопив конвой SA-12 і потопив танкер. Вже на зворотньому шляху в морі Сулу західніше острова Негрос «Бауфін» безрезультатно випустив дві торпеди по невеликому пароплаву, а 30 вересня за півсотні кілометрів від північно-західного завершення Мінданао знищив артилерією самохідну баржу. 2 жовтня у Макасарській протоці за півтори сотні кілометрів на північний схід від Балікпапану човен також артилерійським вогнем потопив шхуну. Ввечері 4 жовтня «Бауфін» пройшов у надводному положенні протоку Ломбок (розділяє острови Балі та Ломбок і веде з моря Балі до Індійського океану), а 10 жовтня прибув до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії.

2-й похідРедагувати

1 листопада 1943-го «Бауфін» вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого прослідував до визначеного йому місця бойового патрулювання поблизу узбережжя центрального В’єтнаму через протоку Ломбок, Макасарську протоку (тут артилерією знищили чотири вітрильника), моря Сулавесі та Сулу (при проходженні через з’єднуючу їх протоку Сібуту так само артилерійським вогнем потопили два невеликі пароплави). Біля В’єтнаму за три дні з 26 по 28 листопада «Бауфін» потопив два танкери та три вантажні судна. Під час останнього з цих боїв були використані всі торпеди, крім того, одне з суден конвою відкрило вогонь у відповідь по човну, який провадив нічну атаку у надводному положенні, та поцілило «Бауфін» снарядом в районі машинного відділення. Команда провела аварійні ремонтні роботи, проте під час занурення все-рівно спостерігалось просочування води у корпус. Човен узяв курс на базу, при цьому 2 грудня при проходженні через Макасарську протоку потопив артилерією ще один вітрильник. 9 грудня «Бауфін» прибув до Фрімантлу.

3-й похідРедагувати

8 січня 1944-го «Бауфін» вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого попрямував до району бойового патрулювання у Макасарській протоці. Тут в середині січня човен торпедував і потопив танкер, а також знищив артилерійським вогнем шхуну. У третій декаді «Бауфін» обійшов острів Сулавесі зі півночі і сходу та зайшов до австралійського Дарвіну для поповнення запасів торпед, ремонту двигуна та антени.

На зворотному шляху до Макасарської протоки човен у морі Банда випустив три торпеди по транспортному судну, проте післявоєнні дослідження не підтвердили цю заявку на успіх. 28 січня за 230 км на північний захід від Макасару «Бауфін» у шести атаках випустив 18 торпед та досяг 5 влучань у гідроавіаносець/танкер «Камой». Останній, щоб запобігти затопленню, посадили на мілину, а наступної доби повели на буксирі на ремонт (вже у другій половині лютого судно повернеться до активної діяльності і лише в січні 1945-го зазнає важких пошкоджень під час бомбардування Гонконгу, котрі в підсумку й призведуть до його повної втрати). Хоча тепер «Бауфін» використав усі торпеди, він ще виставив кілька мін біля Балікпапану (у вересні 1944-го на них отримають пошкодження канонерський човен «Нанкай» та транспорт Хоккай-Мару), а на зворотньому шляху в Яванському морі потопив артилерією два вітрильника. 2 лютого човен зайшов для бункерування у бухту Ексмут, а 5 лютого прибув до Фрімантлу.

4-й похідРедагувати

28 лютого 1944-го «Бауфін» вийшов з бази, 6 березня зайшов для бункерування до Дарвіну, після чого попрямував в район Молуккських островів. 11 березня у морі Хальмахера за два десятки кілометрів на північний схід від острова Обі він потопив вантажне судно. Після цього 14 березня човен зайшов до Дарвіну, де узяв 17 торпед та пройшов бункерування. Вийшовши для продовження походу, «Бауфін» пройшов повз острів Амбон, 18 березня в північній частині моря Банда поблизу острова Таліабу безрезультатно випустив 10 торпед по транспортному судну, після чого перейшов за дев’ять сотень кілометрів північніше до входу у затоку Давао (південне узбережжя Мінданао). Тут 24 березня він атакував конвой H-22, котрий прямував з Маніли на острів Хальмахера, та потопив два транспорти. Після цього 1 квітня човен повернувся до Фрімантлу.

5-й похідРедагувати

25 квітня «Бауфін» вийшов для бойового патрулювання в районі островів Палау – важливого японського транспортного хабу у західній частині Каролінських островів. 14 травня за дві сотні кілометрів на північний захід від Палау «Бауфін» разом з іншим підводним човном Aspro потопили вантажне судно. 17 червня «Бауфін» пройшов бункерування на атолі Мідвей, а 21 червня прибув до Перл-Гарбору.

6-й похідРедагувати

17 липня 1944-го човен вийшов з бази, через три доби зайшов для бункерування на Мідвей, після чого попрямував в район північної частини архіпелага Рюкю. 10 серпня поблизу острова Мінамідайто «Бауфін» знищив торпедами невелике судно Сейто-Мару (197 тон), а 24 серпня за десяток кілометрів від острова Акусекідзіма атакував конвой NAMO-103, котрий прямував з Окінави до Моджі. При цьому було потоплене транспортне судно Цусіма-Мару, котре перед тим доправило на Окінаву військовослужбовців, а у зворотньому рейсі вивозило цивільних. У результаті разом з Цусіма-Мару загинуло понад 1500 пасажирів, в тому числі біля семи сотень школярів. 28 серпня за сотню кілометрів на схід від Окінави «Бауфін» безрезультатно випустив три торпеди по траулеру, після чого потопив його артилерійським вогнем. 4 вересня, вже на зворотньому шляху на базу, човен у відкритому океані за 2200 кілометрів на північний схід від островів Огасавара зустрів патрульний човен Хіноде-Мару №6 (245 тон) та знищив його артилерією. 9 вересня «Бауфін» зайшов на Мідвей, а 13 вересня прибув до Перл-Гарбору. 21 вересня човен перейшов для ремонту на верфі Mare Island Navy Yard (Вальєхо, Каліфорнія), звідки повернувся на Гаваї 24 грудня.

7-й похідРедагувати

25 січня 1945-го «Бауфін» вийшов з бази, 6 – 8 лютого провів на Сайпані (Маріанські острови), після чого попрямував до району бойового патрулювання південніше від острова Хонсю. Тут 17 лютого він потопив кайбокан (корабель берегової оборони, фрегат) №56. Того ж дня човен добив зенітною артилерією патрульний катер Наншин-Мару №26 (81 тона), раніше пошкоджений авіаносною авіацією, а 2 березня торпедував та потопив патрульний катер Чокай-Мару (135 тон). 4 березня «Бауфін» атакував два патрульні катери, проте через хвилювання на морі та вогонь у відповідь вийшов з бою. Один із членів екіпажу отримав при цьому поранення. 19 березня човен підібрав двох збитих американських льотчиків, а 25 березня завершив похід на Гуамі (Маріанські острови).

8-й похідРедагувати

23 квітня 1945-го «Бауфін» попрямував до визначеного йому району бойового патрулювання біля східного узбережжя островів Хонсю та Хоккайдо. Тут він потопив два транспортні судна, а 15 травня повернувся на Гуам.

9-й похідРедагувати

29 травня 1945-го човен вийшов для бойових дій у Японському морі у складі «вовчої зграї» «Хайдеманс Хеллкетс». Остання складалась із трьох груп, зокрема, «Бауфін» разом із підводними човнами Flying Fish та Tinosa формували «Ріссерс Бобкетс». Діючи поблизу від узбережжя північної Кореї, «Бауфін» потопив два транспортні судна. 24 травня човни «зграї» вийшли із Японського моря через протоку Лаперуза, після чого «Бауфін» 30 червня прибув для бункерування на Мідвей, а 4 липня дістався Перл-Гарбору.

10 серпня 1945-го «Бауфін» вийшов на Гуам, про у зв’язку з капітуляцією Японії 19 серпня повернувся на Гаваї.[1]

Спеціальні завданняРедагувати

2 вересня 1943-го човен доправив спорядження в район на захід від Бінані на острові Мінданао та евакуював звідси 9 осіб.

29 вересня 1943-го човен доправив спорядження, пошту та гроші на острів Сікіхор (у морі Мінданао за два десятки кілометрів на південний схід від острова Негрос) і евакуював звідси 9 осіб.

Післявоєнна доляРедагувати

У лютому 1947-го човен вивели в резерв, проте в 1951-му, під час Корейської війни, повернули до бойового складу флоту. Навесні 1954-го «Бауфін» знову відправили до резерву.

У травня 1960-го човен почали використовувати для тренувань Резерву ВМС.

В 1971-му «Бауфін» вивели зі складу ВМС, а з з 1 серпня 1979 року перетворили на корабель-музей у Перл-Гарборі.

Бойовий рахунокРедагувати

Дата Назва Тип Тоннаж Місце
25.09.1943 Кірісіма Мару вантажопасажирське 8120 9°44'N 111°56'E
26.11.1943 Огурасан Мару танкер 5069 12°48'N 109°34'E
26.11.1943 Тайнан Мару вантажне 5407 13°2'N 109°28'E
27.11.1943 Ван Волленховен вантажне 691 13°1'N 109°30'E
28.11.1943 Сідней Мару вантажопасажирське 5425 12°46'N 109°42'E
28.11.1943 Тонан Мару танкер 9866 12°46'N 109°42'E
17.01.1944 Сею Мару вантажне 4408 18°0'N 118°37'E
10.03.1944 Тсукікава Мару вантажне 4470 1°30'S 128°17'E
24.03.1944 Сінкьо Мару вантажне 5139 5°27'N 125°38'E
24.03.1944 Бенгал Мару вантажне 5399 5°27'N 125°38'E
14.05.1944 Бісан Мару (разом з Aspro) вантажне 4500 9°00'N 133°34'E
10.07.1944 Сейто-Мару вантажне 197 25°50'N 131°12'E
22.08.1944 Цусіма Мару вантажопасажирське 6754 29°32'N 129°31'E
04.09.1944 Хіноде-Мару №6 патрульний човен 245 31°54'N 152°5'E
17.02.1945 Корабель берегової оборони №56 фрегат 750 33°53'N 139°43'E
17.02.1945 Наншин-Мару №26 (разом з авіацією) патрульний човен 81 33°12'N 140°46'E
02.03.1945 Чокай-Мару патрульний човен 135 33°50'N 139°22'E
01.05.1945 Тьова Мару вантажопасажирське 2719 41°6'N 144°28'E
08.05.1945 Дайто Мару №3 вантажне 880 39°37'N 142°7'E
11.06.1945 Сіньо Мару №3 вантажопасажирське 1898 39°23'N 128°59'E
13.06.1945 Акіура Мару вантажне 887 39°13'N 128°7'E

ДжерелаРедагувати

  • Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950

ПриміткиРедагувати