Відкрити головне меню

Turbo Pascal (вимовляється «турбо паскаль») — інтегроване середовище розробки програмного забезпечення для платформ DOS та Windows 3.x та мова програмування в цьому середовищі, діалект мови Паскаль від фірми Borland.

Товарний знак Borland Pascal був зарезервований для дорогих варіантів поставки (з великою кількістю бібліотек і вихідним кодом стандартної бібліотеки), оригінальна дешева і широко відома версія продавалася як Turbo Pascal. Назва Borland Pascal також використовується в ширшому сенсі — як неофіційну назву версії мови Паскаль від фірми Borland.

ІсторіяРедагувати

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, який раніше перебував на цій сторінці, запідозрений у порушенні авторських прав через те, що є дослівним перекладом з таких джерел:

https://belreferatov.net/sostavlenie-programm-dlya-resheniya-zadach-na-yazyke-programmirovaniya-turbo-pascal



Тому, хто поставив цей шаблон:
на сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, чи додав текст з порушенням авторського права, варто додати повідомлення {{subst:Nothanks tr|Turbo Pascal|url=https://belreferatov.net/sostavlenie-programm-dlya-resheniya-zadach-na-yazyke-programmirovaniya-turbo-pascal }} --~~~~.


  До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

  1. Напишіть хоча б гарний накид статті на цій підсторінці. Зверніть увагу: не треба копіювати текст, що порушує авторські права, на зазначену підсторінку й редагувати його. Якщо ви взялися за написання нової статті, не забудьте сповістити про це на сторінці обговорення.
  2. Залиште все як є, і тоді стаття буде вилучена.

У випадку, якщо новий текст написаний не буде, ця стаття буде вилучена через тиждень після появи цього попередження. (Детальніше див. документацію шаблону.)

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, включаючи дослівний переклад, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачі, які додають до Вікіпедії такі матеріали, можуть бути тимчасово позбавлені права редагувати статті.

Незважаючи ні на що, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


 
Turbo Pascal часто використовується в школі

З 1995 року в Borland припинили розробку Turbo Pascal і запропонували як заміну середовище розробки Delphi. Нова версія мови зазнала зміни (особливо ООП), і мові повернулася початкова назва, закріплене розробниками Apple Object Pascal. Стара об'єктна модель Turbo Pascal і відповідний синтаксис підтримувався як застарілий, нова об'єктна модель несумісна зі старою — не можна успадковувати class від object, покажчик на будь object не сумісний з TObject.

ЕтапиРедагувати

  • Turbo Pascal 1.0, 1983 рік. Компілює безпосередньо в машинний код. Вимагає 32 кілобайт оперативної пам'яті. Варто менше 50 доларів. Має інтегрований компілятор / редактор, високу швидкість компіляції. Дозволяє розміщувати динамічні дані в купі (heap) — динамічній області пам'яті.
  • Turbo Pascal 2.0, 1984 рік. Збільшено розмір створюваної програми — дозволяє використовувати до 64 кілобайт для коду, стека і даних. Версія для DOS підтримує арифметичний співпроцесор і двійково-десятковий арифметику (Binary-coded decimal, BCD).
  • Turbo Pascal 3.0, 1985 рік. Підтримка оверлейної структури. Підтримка графічних режимів. Спеціальні підпрограми формування зображень для IBM PC-сумісних комп'ютерів, включаючи «черепахову» графіком. Інструментальні пакети.
  • Turbo Pascal 4.0, 1987 рік. Роздільна компіляція модулів. Розмір програми обмежений тільки об'ємом оперативної пам'яті. Кероване за допомогою меню інтегроване середовище розробки (англ. Integrated Development Environment, IDE). Інтелектуальна компоновка модулів. Автономний компілятор командного рядка. Прибрана підтримка оверлеїв. Контекстно-чутлива система допомоги.
  • Turbo Pascal 5.0, 1988 рік. Відновлено підтримку оверлейних структур. Вбудований налагоджувач. Окремий налагоджувач (Turbo Debugger). Емуляція арифметичного співпроцесора. Підтримка графічних драйверів BGI (Borland Graphics Interface).
  • Turbo Pascal 6.0, 1990 рік. Бібліотека Turbo Vision. Нова IDE, переписана з використанням Turbo Vision, що підтримує мишу та редагування декількох файлів одночасно в різних вікнах. Можливість задання у вбудованому налагоджувачі точок зупинки: умовних і за кількістю проходів. Вбудований асемблер BASM дозволяє у початковому тексті програми робити асемблерні вставки. Protected поля і методи для об'єктів. Компілятор командного рядка, що працює у захищеному режимі.
  • Turbo Pascal for Windows. Створення 16-розрядних програм під Windows. Бібліотека об'єктів Objects Windows Library ( OWL), подібна за ідеологією до Turbo Vision. Графічна IDE, що працює під Windows.
  • Borland Pascal 7.0, 1992 рік. Випущено Borland Pascal 7.0, що включає в себе дешевший і менш потужний Turbo Pascal 7.0, який постачався також окремо. BP 7.0 дозволяв створювати програми під реальний і захищений 16-бітний режим DOS і Windows. Було введено підтримку відкритих масивів, додано нове ключове слово «public» для доступних полів і методів об'єкта. Відкрито вихідні тексти системних бібліотек і функцій часу виконання ( RTL).

Переваги і недоліки Турбо ПаскаляРедагувати

ПеревагиРедагувати

  • Зручне середовище розробки, що включає функціональний налагоджувач, доступний в будь-який момент.
  • Контекстна довідкова система, за якою можна вивчати мову, не звертаючись до сторонніх джерел.
  • Висока швидкість компіляції та виконання скомпільованих програм.
  • Вбудована можливість використовувати вставки мовою асемблера.

НедолікиРедагувати

  • Компілятор розрахований на реальний режим DOS, застосування якого сходить нанівець. Проте в останніх версіях компілятора і середовища введена підтримка захищеного режиму разом з відповідним зневаджувачем (TD).
  • У модулі CRT є помилка (некоректний підрахунок кількості циклів для функції delay, не розрахований на швидкі процесори, процесори зі змінною частотою і багатозадачні середовища), через яку при запуску програми на комп'ютерах з тактовою частотою понад 200 MHz відразу відбувалося аварійне завершення з повідомленням «Runtime error 200 at …». Існують різні варіанти виправлення модуля CRT.[1][2][3] у варіанті Клауса Хартнегга помилка 200 не виникає, але тривалість Delay на швидких комп'ютерах менша від бажаної, і ця проблема через незнання іноді теж вважається недоліком Turbo Pascal.

Цікаві фактиРедагувати

  • В Turbo / Borland Pascal 7.0 вбудовано пасхальне яйце: якщо в інтегрованому середовищі через меню «Help» відкрити панель «About» і натиснути клавіші Alt+I, то в панелі будуть прокручуватися імена розробників.
  • Алгоритм розмальовки у вбудованому редакторі трохи відрізняється від того, як розуміє синтаксис компілятор. А саме, конструкція (*) сприймається редактором як закінчений коментар, а компілятором — як початок коментаря. Це може використовуватися, щоб усередині коментарів вставляти синтаксично розфарбовані ділянки, наприклад, демонстрація способу використання. Або, наприклад, існують Паскаль-віруси, які записують своє тіло після 80-ї колонки, використовуючи (*), щоб старий текст виглядав без змін. Область розповсюдження таких вірусів обмежена місцями, де запускаються програми у середовищі Turbo Pascal, зате в самих цих місцях боротися з Паскаль-вірусами було нетривіально. Антивіруси тих часів були безсилі проти цих перших представників макровірусів.

Використовуючи (*), можна досягти і зворотного: змусити код виглядати як коментар чи як асемблерний код:

program HelloWorld; (*) {*)
begin (*} asm (*)
  WriteLn('Hello, World!');  (*) end (*)
  ReadLn;                    (*)     {*)
end. (*} (*)

Якщо набрати цей код в інтегрованому середовищі, що постачається з Turbo Pascal, він буде різнокольоровим.

НаступникиРедагувати

До 1995 року Borland скинув[Куди?] Turbo/Borland Pascal і замінив його швидким середовищем розробки додатків (RAD) Delphi, заснованим на Object Pascal. 32- і 64-розрядні версії Delphi все ще підтримують портативні розширення Паскаля раніше використовуваних продуктів (тобто ті, які не є специфічними для 16-бітового коду), включно зі статичною об'єктною моделлю. Ця сумісна версія означає, що багато старих кодів Turbo Pascal все ще можна скомпілювати і працювати в сучасному середовищі[джерело?].

Інші постачальники виробили інструменти розробки програмного забезпечення, сумісні з Turbo Pascal. Найвідомішими є Free Pascal і Virtual Pascal[джерело?].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Є. А. Зуєв.Програмування на мові Turbo Pascal 6.0, 7.0, М.: Веста, Радіо і зв'язок, 1993, — С.376, ISBN 5-256-01218-5
  • Кассера В. Ф.Turbo Pascal 7.0, Діасофт, 2003, ISBN 5-93772-097-0
  • Елліот Б. Коффман.Turbo Pascal = Turbo Pascal Web Update. — М.: Вільямс, 2005. — С. 896. — ISBN 0-201-35086-6
  • Моргун Олександр Миколайович.Довідник з Turbo Pascal для студентів. — М.: Діалектика, 2006. — С. 608. — ISBN 5-8459-1028-5
  • Нейл Рубенкінг.Turbo Pascal для Windows = Turbo Pascal for Windows. Techniques and Utilites. — М.: Мир, 1993. — С. 535.
  • Фаронов В. В.Turbo Pascal. Найповніше керівництво. BHV-Санкт-Петербург, 2007. ISBN 5-94157-295-6

ПосиланняРедагувати