Tulipa borszczowii (укр. Тюльпан Борщова[1]) — багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.

Tulipa borszczowii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Вид:
T. borszczowii
Біноміальна назва
Tulipa borszczowii
Синоніми

Tulipa glaucophylla Fisch. ex Regel

Історія ред.

 
Квітка тюльпана Борщова
 
Червоноквітковий тюльпан Борщова поблизу Байконура

У 1868 році Едуард Регель описав цей вид за зразками, зібраними у 1857 році російським ботаніком Іллею Григоровичом Борщовим у Приаральських Каракумах, та назвав на його честь.

Опис ред.

Цибулини яйцеподібні, від 2 до 4 см в діаметрі з дуже твердими, шкірястими, чорно-бурими, з внутрішньої сторони густо шерстистими покривними лусками. Стебло до 20 см заввишки над рівнем ґрунту разом з квітконіжкою, сизе, голе; дуже рідко зустрічаються рослини, у яких воно трохи підфарбоване антоціаном. Листків — у кількості від 3 до 5 штук, ланцетні, сизі, по краю сильно хвилясті, біло-хрящувато-облямовані, гладкі або з рідкими віями (Сирдар'я), відігнуті. Нижній лист прикріплений до стебла на рівні ґрунту (18 см завдовжки, 4 см завширшки). Верхній лист 7 см завдовжки, 0,8 см завширшки. Квітка поодинока, до 6 см заввишки, з широким дном, жовта, помаранчева або оранжево-червона, з фіолетовою або лілово-коричневою плямою в центрі, яка сильно просвічує зсередини пелюсток і добре помітна з обох сторін. Тичинкові нитки майже чорні, іноді з червоною верхівкою, пильовики фіолетові або жовті. Зав'язь рівна по всій довжині, блакитно-зелена (2,2 см завдовжки, 0,5 см завширшки). Рильце світло-зеленувато-жовте, ширше зав'язі. Верхня частина плодолистків під рильцем яскраво-зелена. Плід — тупо округла коробочка до 4,5 см завдовжки і 2 см завширшки. Плодоніжка коротка (6 см), рівно] товщини як під коробочкою, так і при основі, жовтувата, темніша, ніж коробочка. Кількість нормально розвинених насінин до 227. Насіння плоске, округло-косо-трикутне, темно-коричневе, облямоване кругом більш світлою ніж насіння, неширокою, трохи загнутою вниз облямівкою. Розмноження насіннєве, рідко вегетативне.

Вид схожий за будовою цибулини і загальним габітусом з видами тюльпан Бема (Tulipa behmiana) і тюльпан Лемана (Tulipa lehmanniana).

Екологія ред.

Зростає в піщаних і глинисто-піщаних пустелях.

Цвіте в кінці квітня — травні, плодоносить в кінці травня — червні.

Поширення ред.

Тюльпан Борщова — ендемічна рослина Середньої Азії. У дикому вигляді росте тільки у Казахстані. Ареал охоплює Приаральські пустелі і Північні Кизилкуми. На заході доходить до низин річки Сарису і околиці пустелі Бетпак-Дала (Кизилординська і Південно-Казахстанська області).

Охоронні заходи ред.

Занесений до Червоної книги Казахстану.[2] Охоронюваних територій в межах ареалу немає.

Культивування ред.

Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзькому ботанічному саду Е. Регелєм в 1868 році. Вирощувався в Ташкенті З. П. Бочанцевою. Апробований в Алмати.

Використання ред.

Високодекоративний вид. У культурі важкий, тому необхідна розробка спеціальних прийомів обробітку. У селекції не використовується.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Tulipa borszczowii Regel. Плантариум. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 22.11.2017.  (рос.)

Література ред.

  • Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
  • Головкин Б. Н., Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — 320 с. (рос.)
  • Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
  • Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.