Козельці звичайні

вид рослин
(Перенаправлено з Tragopogon dubius)

Козе́льці звича́йні[1] (Tragopogon dubius) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, західній Азії.

Козельці звичайні
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид:
Козельці звичайні (T. dubius)
Біноміальна назва
Tragopogon dubius

Опис ред.

Дворічна трав'яниста рослина 40–80(100) см завдовжки. Стебло прямостійні, прості або розгалужені від нижньої або середньої третини, голі. Прикореневі й нижні стеблові листки від ланцетних до лінійних, 15–40 × 0.3–0.5 см. Квіткові голови поодинокі чи скупчені по кілька. Віночки жовті. Зовнішні сім'янки 2.2–3 см. Папуси брудно білі, 2.2–2.8 см. 2n = 12[2][3].

Поширення ред.

Поширений у Європі крім островів і півночі, у західній частині Азії; натуралізований ПАР, Лесото, США, Канаді, Австралії[4][5][6].

В Україні зростає підвид Tragopogon dubius Scop. subsp. major (Jacq.) Vollmann (syn. Tragopogon major Jacq.) в степах, на сухих луках, лісових галявинах, у чагарниках. Іноді як бур'ян у посівах, садах, виноградниках — на всій території, звичайний[7].

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. Tragopogon dubius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Flora of China. Архів оригіналу за 24 Квітня 2021. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  3. Flora of North America. Архів оригіналу за 7 Травня 2021. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 Листопада 2018. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 4 Квітня 2019. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  7. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 369. (рос.)(укр.)