Talaromyces

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Евроціоміцети (Eurotiomycetes)
Порядок: Евроціальні (Eurotiales)
Родина: Трихокомові (Trichocomaceae)
Рід: Talaromyces
(P.A.Dang.) C.R.Benj. (1955)
Види

Див. текст

Синоніми
*Erythrogymnotheca Yaguchi & Udagawa (1994)
  • Paratalaromyces Matsush. (2003)
  • Sagenoma Stolk & G.F.Orr (1974)
Посилання
Віківиди: Talaromyces
EOL: 21789
ITIS: 181736
NCBI: 5094
MB: 5347
IF: 5347

Talaromyces — рід аскомікотових грибів родини Trichocomaceae[1]. Містить 42 види.

Поширення ред.

Представників роду знайдено по всьому світі. Більшість видів живуть на ґрунті та поверхні рослин.

Види ред.

Значення ред.

Рід Talaromyces містить небезпечних збудників захворювань людини та тварин. Talaromyces marneffei — збудник смертельного мікозу у людей з ослабленим ВІЛом імунітетом з країн Східної Азії, таких як Китай, Тайвань, Таїланд та В'єтнам. T. indigoticus був виділений у 2010 році з ураження шкіри та нігтів у чоловіка, який страждав на оніхомікоз в Західній Панамі, T. piceus викликав фунгіємію та реберний остеомієліт у хворого на Х-хронічну гранулематозну хворобу (X-CGD), T. radicus спричинив смертельну інфекцію в німецької вівчарки, Т. helicus викликав гранулематозний лімфаденіт в лабрадора-ретривера, Т. amestolkiae і Т. stollii були виділені з легень і мокротиння ВІЛ-інфікованого пацієнта[4].

Talaromyces також мають важливе негативне значення в харчовій промисловості. Грибки T. macrosporus, T. flavus, T. bacillisporus, T. helicus, T. stipitatus, T. trachyspermus та T. wortmannii спричиняють псування пастеризованих соків та інших продуктів на основі фруктів. Деякі види також виробляють мікотоксини в харчових продуктах. T. purpurogenus виробляє рубратоксин, який є потенційним гепатотоксином. Так у 1996 році підлітку потрібна була негайна трансплантація печінки після вживання компоту з ревеню, який був забруднений T. purpurogenus і містив високу концентрацію рубратоксину. Talaromyces islandicus викликає пожовтіння рису, а також виробляє мікотоксини, такі як циклохлоротин, островітоксин, еритроскірин та лутеоскірин, які є гепатотоксичними та канцерогенними агентами[4].

Talaromyces flavus є одним з найважливіших антагоністів грибів, і використовується як біоконтроль збудників ґрунтових грибкових захворювань помідорів, картоплі, баклажанів, таких як Verticillium dahliae, Verticillium albo-atrum, Rhizoctonia solani та Sclerotinia sclerotiorum[4].

Примітки ред.

  1. Roskov Y., Kunze T., Paglinawan L., Orrell T., Nicolson D., Culham A., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., Hernandez F., De Wever A. (red) (2013). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2013 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 september 2013.
  2. а б в г Yilmaz N, Houbraken J, Hoekstra ES, Frisvad JC, Visagie CM, Samson RA (2012). Delimitation and characterization of Talaromyces purpurogenus and related species. Persoonia. 29: 39—54. doi:10.3767/003158512X659500. PMC 3589794. PMID 23606764.
  3. Frisvad JC, Yilmaz N, Thrane U, Rasmussen KB, Houbraken J (2013). Talaromyces atroroseus, a new species efficiently producing industrially relevant red pigments. PLoS ONE. 8 (12): e84102. doi:10.1371/journal.pone.0084102. PMC 3868618. PMID 24367630.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. а б в Polyphasic taxonomy of the genus Talaromyces. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.