Відкрити головне меню

Стоунволл-інн

(Перенаправлено з Stonewall Inn)
Див. також: Стоунволл

«Стоунволл-Інн» (англ. Stonewall Inn) — гей-бар на вулиці Крістофер-Стріт у богемному мангеттенському кварталі Гринвіч-Віллидж. У 1969 році поліцейська облава в «Стоунволл-Інн» призвела до першого великого протестного виступу геїв, що увійшло до історії як Стоунволлські бунти. З 2000 року «Стоунволл-Інн» є національним історичним пам'ятником.

Стоунволл-Інн
Stonewall Inn
Stonewall Inn New York 002.JPG
40°44′06″ пн. ш. 74°00′07″ сх. д. / 40.7351861° пн. ш. 74.0021000° сх. д. / 40.7351861; 74.0021000Координати: 40°44′06″ пн. ш. 74°00′07″ сх. д. / 40.7351861° пн. ш. 74.0021000° сх. д. / 40.7351861; 74.0021000
Країна Flag of the United States.svg США
Місто Нью-Йорк
Розташування Гринвіч-Віллидж
Тип бар і LGBT historic placed
Будівництво 1843 1846 роки
Основні дати:
1930 — Відкриття ресторану
1966 — Відкриття гей-бару
1969 — Стоунволлські бунти
2000 — Надання статусу Н. І. П.
Адреса Крістофер-стріт

Стоунволл-Інн. Карта розташування: США
Стоунволл-Інн
Стоунволл-Інн
Стоунволл-Інн (США)
Стоунволл-Інн у Вікісховищі?
Стоунволл-Інн на карті Гринвіч-Віллидж

ІсторіяРедагувати

Будівлю стайні за адресою Крістофер-Стріт 51-53, було побудовано в 1843-46 роках. У 1930-і роки будівля була переобладнувана в ресторан. Після пожежі у березні 1966 року, троє членів сім'ї Дженовезе[1] перепрофілювали ресторан «Стоунволл-Інн» в гей-бар, інвестувавши в нього 3500 доларів США. На ті часи це був найбільший гей-бар у країні.

Раз на тиждень офіцер поліції забирав конверт з готівкою. У Стоунволл-Інн не було ліцензії на продаж алкоголю[1][2], у барі була відсутня питна вода і склянки милися у бочці. Пожежні виходи у барі також були відсутні[2]. Хоча у барі не практикувалася проституція, там продавалися наркотики. Це був єдиний бар для геїв у Нью-Йорку, де вільно можна було танцювати один з одним[1], оскільки спочатку «Стоунволл-Інн» позиціював себе, як танцювальний клуб[2].

 
Схема бару Стоунволл-інн у 1969 році

З 1969 року усіх відвідувачів бару вітав викидайло, який перевіряв тих, що прийшли через дверне вічко. У першу чергу відвідувачі мали бути старшими 18-ти років. Задля уникнення небажаних відвідувачів, а саме переодягнутих поліцейських, яких називали: «Лілі-законник», «Аліса в синій сукні» і «Беті зі значком»[1], охоронець зазвичай пропускав тільки постійних клієнтів, або людей з яскраво вираженою гомосексуальною зовнішністю. Вартість двох вхідних квитків (у вихідні дні) складала 3 долари США. Усередині квитки можна було обміняти на два напої. У барі розташовувалося два танцполи, інтер'єр був забарвлений у чорний колір, що робило приміщення дуже темним. По периметру бару були розвішені спеціальні прожектори. У разі, якщо в бар вдиралася поліція, прожектори різко вмикалися. Це було своєрідним сигналом для відвідувачів[1]. У задній частині бару був так званий «зал для королев», який відвідували чоловіки, що носили грим і довге волосся[1]. Клієнтами «Стоунволл-Інн» в основному були чоловіки, проте і лесбійки іноді приходили у бар. Віковий діапазон клієнтів був від 18 до 30 років[1][3]. «Стоунволл-Інн» дуже швидко набув популярності за межами Грінвич-Віллидж[2].

Поліцейські рейди гей-барами проходили в середньому раз на місяць. Багато барів було обладнано спеціальними тайниками для зберігання алкоголю[1]. Адміністрація Шостого округу заздалегідь попереджала керівництво бару про рейд, що планувався, який зазвичай проводився досить рано перед годинами пікової відвідуваності, щоб бар зміг повернутися у свій звичайний режим роботи вночі[1]. Під час рейду, у барі запалювали світло, клієнти вишиковувалися в шеренгу і надавали посвідчення особи для перевірки. Клієнти бару, у яких не було при собі посвідчення, арештовувалися, іншим же дозволялося спокійно піти геть. Жінки зобов'язані були носити мінімум три елементи жіночого одягу. Інакше вони арештовувалися. При цьому співробітники і керівництво барів також піддавалися арешту[1].

Теперішній часРедагувати

У січні 2007 року було оголошено, що в «Стоунволл-Інн» проходить капітальний ремонт. У березні 2007 року бар знову відкрився.

У 2011 році «Стоунволл-Інн» стаа місцем проведення урочистостей з нагоди прийняття Сенатом Нью-Йорка закону, що дозволяє одностатеві шлюби.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л Duberman, Martin (1993). Stonewall, стор. 182—183, 185, 187, 189, 192—193. Penguin Books. ISBN 0-525-93602-5
  2. а б в г Carter, David (2004). Stonewall: The Riots that Sparked the Gay Revolution, стр. 68, 71, 74, 80. St. Martin's Press. ISBN 0-312-34269-1
  3. * Deitcher, David (ed.) (1995). The Question of Equality: Lesbian and Gay Politics in America Since Stonewall, стр. 70. Scribner. ISBN 0-684-80030-6

ПосиланняРедагувати