Чистець болотяний

вид рослин
(Перенаправлено з Stachys palustris)

Чистець болотяний, чистець болотний (Stachys palustris) — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих.

Чистець болотяний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід: Чистець (Stachys)
Вид:
Чистець болотяний (S. palustris)
Біноміальна назва
Stachys palustris
L., 1753[1]

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

 
Квіти чистецю болотяного

Має довгі підземні пагони з білуватими бульбоподібно-здутими вкороченими меживузлями. Стебла від основи підведені, чотиригранні, ЗО— 150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, вкриті здебільшого негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки супротивні, видовженоланцетні, з коротким черешком або майже сидячі, при основі округлі або невиразносерцеподібні, з країв пилчасті або зарубчасто-пилчасті, на верхівці загострені, з обох боків бархатисто запушені м'якими волосками, іноді зверху майже голі, а зісподу розсіяно запушені по жилках, покривні листки суцвіття, а також часто і верхні стеблові сидячі, верхні покривні листки вкорочені, яйцеподібноланцетні, майже цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4 — 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній частині загального колосоподібного суцвіття; чашечка трубчасто-дзвоникоподібна, запушена довгими відлеглими волосками, нерідко з домішкою коротеньких залозних, з майже однаковими трикутно-ланцетними, закінченими коротеньким голим вістрям зубцями, не коротшими за її трубочку; віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий з домішкою залозних волосків, двогубий, з суцільною, трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте з червня до серпня.

Поширення ред.

Чистець болотяний росте по всій Україні на луках і болотах, по берегах водойм і як бур'ян у посівах, на парових полях і городах, особливо по вологих місцях.[2]

Заготівля і зберігання ред.

Для виготовлення ліків використовують траву чистецю (Herba Stachydis palustris), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши тонт ким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.[2]

Хімічний склад ред.

Трава чистецю містить бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін С (132 мг%) та ін.[2]

Практичне використання ред.

Фармакологічні властивості ред.

Галенові препарати чистецю знижують артеріальний тиск, заспокійливо діють на центральну нервову систему, регулюють менструації, посилюють скорочення матки, підвищують секрецію жовчі, діють як протизапальний засіб. У народній медицині настойку, рідше настій трави чистецю дають усередину при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, порушенні менструацій та при маткових кровотечах різної етіології. Зовнішньо настій трави чистецю використовують для полоскань при ангіні, обмивань і компресів при ранах, виразках і шкірних хворобах.[2]

У харчуванні ред.

На Кавказі м'ясисте коріння використовують як спаржу або капусту, смажать замість картоплі, маринують. В Абхазії з варених бульб чистцю готують овочеві салати, додаючи для смаку різні спеції, олію, сіль. Бульби тут заготовляють на зиму й зберігають у холодному сухому приміщенні.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. GRIN Species Profile. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2014. 
  2. а б в г Гродзінський А.М.; Лебеда А.П.; Джуренко Н.І.; Ісайкіна О.П. (1992). Лікарські рослини : енциклопедичний довідник (укр). Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп». с. 467. ISBN 5-88500-055-7. 
  3. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.71

Джерела ред.

Посилання ред.