Società Generale Immobiliare була найбільшою італійською компанією, що спеціалізувалася на нерухомості та будівництві. Вона була заснована у Турині в 1862 році, але потім переїхала до Риму в 1870 році через об'єднанням Італії. Після переміщення в Рим, компанія зацікавилася пастирською землею навколо Риму і в кінцевому підсумку придбала її. З роквітом Риму, ціни на нерухомість росли й компанія багатіла. Згодом діяльність компанії змінено з упору на нерухомість до зосередження на будівництві. Одним з людей, що повели Іммобіліаре в напрямку будівництва був Альдо Самаритані, який приєднався до компанії в 1933 році. Компанія славиться будівництвом численних житлових будинків по всій Італії.[2][3]

Società Generale Immobiliare
Тип бізнес
Форма власності S.p.A.
Галузь будівництво
Засновано 1 вересня 1862, заснована у Турині, Італія
Закриття (ліквідація) 1988
Причина закриття банкрутство
Штаб-квартира Рим, Італія
Територія діяльності Албанія, Канада, Італія, Франція, Югославія, Сполучені Штати Америки
Ключові особи

Нікола Греко (італ. Nicola Grieco), останній президент, 1985;[1]

Джакомо Карбонара (італ. Giacomo Carbonara), останній генеральний директор, 1985; Бернардіно Ногара (італ. Bernardino Nogara); Луїджі Моретті (італ. Luigi Moretti); П'єрлуїджі Нерві (італ. Pierluigi Nervi); Луїджі Вагнетті (італ. Luigi Vagnetti); Габор Ач (італ. Gabor Acs)
CMNS: Società Generale Immobiliare у Вікісховищі

Найбільшим акціонером Іммобіліаре був Ватикан, який володів п'ятнадцятьма відсотками акцій. Тим не менше, більшість з акцій Ватикану в компанії були продані в кінці 1960-х років американському конгломерату Gulf and Western Industries. Він є попередником групи SGI, яка була взята під контроль Opus Dei на початку 1990-х років. Компанія також брала участь в скандалі, пов'язаному з італійським банком Banco Ambrosiano.

Іммобіліаре, під назвою "Інтернаціонале Іммобіліаре", показаний в «Хрещений Батько. Частина III» як частина задуму головного героя Майкла Корлеоне, пов'язаного з узаконенням своїх статків.[4]

Див.такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. http://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1987/03/27/il-malinconico-tramonto-della-sogene.html
  2. Isabella Borghese (24 квітня 2015). Festa della Liberazione: in ricordo di Claudio Cianca, antifascista contro la speculazione edilizia. Il Fatto Quotidiano (італ.). Процитовано 18 вересня 2015. 
  3. Di Manlio Cancogni (1 вересня 2015). 'Capitale corrotta, nazione infetta': l'inchiesta-scandalo di Manlio Cancogni sull'Espresso. l'Espresso (італ.). Процитовано 18 вересня 2015. 
  4. J. D. Connor (8 April 2015). The Studios after the Studios: Neoclassical Hollywood (1970-2010). Stanford University Press. с. 89–. ISBN 978-0-8047-9474-9.