Shiki (яп. 屍鬼; укр. Труп демона / Дух смерті[1]) — японське ранобе та манґа у жанрі жахи, автором яких є Фуюмі Оно (яп. 小野 不由美). Ранобе спочатку було опубліковане в двох частинах видавництвом Shinchosha в 1998 році, потім перевидане у п'ять частинах в 2002 році. Манга публікувалась в «Jump SQ» видавництвом «Shueisha» з грудня 2007 по червень 2011. Автором сюжету є Фуюмі Оно (яп. 小野 不由美), ілюстрацій — Рю Фудзісакі (яп. 藤崎 竜). Аніме адаптація створена компанією Daume і показана по Fuji TV в період з 8 липня по 30 грудня 2010 року.

Shiki
Обкладинка першого тому манги Shiki
屍鬼
Труп демона
Жанрмістика, жахи, драма
Манґа
АвторFuyumi Ono
ВидавецьShueisha
ЖурналJump Square
Період випускугрудень 2007 — червень 2011
Кількість томів11
Телевізійний аніме-серіал
РежисерTetsuro Amino
СценаристAsami Ishikawa
СтудіяDaume
МережаFuji TV
Інші мережіKansai ТВ, Noitamina Tokai ТВ
Період показу09.07.2010 — 31.12.2010
Кількість серій24

Сюжет ред.

Історія Shiki відбувається дуже спекотним літом в дев'яностих роках XX століття, в маленькому віддаленому японському селі Сотоба (яп. 外場, латиніз. далеке місце), оточеній з трьох сторін лісом. Загадкова серія смертей починає поширюватися по селу і в той же час щось дивне відбувається в давно покинутому маєтку сім'ї Канемаса. Тосіо Одзакі, директор єдиної клініки Сотоби, спочатку підозрює епідемію, однак, розслідуючи цей безперервний ланцюжок смертей, приходить до висновку, що вони є справою рук вампірів, переслідуючих село. Школяр Юкі Нацуно, який ненавидить сільське життя, розслідує загадкову смерть свого друга і приходить до таких же висновків.

Персонажі ред.

  • Нацуно Юкі/Койде (яп. 結城 夏野/小出)

Сейю — Кокі Утіяма

Він один з двох головних героїв історії, 15-річний хлопець який живе і вчиться в школі Сотоба. Він ненавидить життя в селі і хотів би жити в місті, але змушений переїхати з батьками до Сотоби коли вони захотіли змінити середовище. Часто веде себе холодно, особливо недолюблює Мегумі Сімідзу, яка закохана в нього. Однак він добрий і доброзичливий до тих кого він вважає своїми друзями (Тору і його менший брат з сестрою, діти Танаки). Після укусу Тору, дає йому пити свою кров, поки сам не помер. У манзі і аніме Нацуно перетворюється на перевертня, але допомагає Тосіо Одзакі знищити воскреслих сікі.

  • Тосіо Одзакі (яп. 尾崎 敏夫)

Сейю — Тору Окава

Один з двох головних героїв історії. Директор клініки в Сотобе, Тосіо працював в університетському госпіталі, але повернувся зайняти місце свого батька коли той помер. Має ласкаве прізвище «Вака-сенсей» (юний лікар), яким користуються його колеги і жителі села. Тосіо недолюблює свою матір і батька, бо обоє ставили репутацію сім'ї Одзакі вище від усього іншого. З дитинства товаришує з Сейсіном Муроєм і Мікіясу Ясуморі. Йому 32 роки, одружений з Кіоко, яку рідко бачить, багато курить. Тосіо спантеличений низкою таємничих смертей, він клянеться вирішити цю справу і захистити своє село. Він є одним з перших людей, які викрили існування сікі, а потім стає лідером опору проти них.

  • Сунако Кірісікі (яп. 桐敷 沙子)

Сейю — Аой Юкі

13-річна дівчинка, яка переїхала в маєток Канемаса на вершині пагорба з сім'єю. Вона стверджує, що має рідкісне генетичне захворювання, яке змушує її залишатись в своєму будинку протягом дня і виходити тільки вночі. Вона та її родина є шанувальниками есе і романів, написаних Сейсіном Муроєм, і тому вони переїхали в Сотобу. Вона не любить, коли люди називають її «тян».

  • Сейсін Мурой (яп. 室井 静信)

Сейю — Кадзуюкі Окіцу

Сейсін — місцевий священик в Сотобі, а також автор декількох романів. В даний час його робота називається Сікі («Труп демона» на англійській мові), розповідь про Каїна й Авеля і чому Каїн убив свого улюбленого молодшого брата. У нього є відчуття надприродного і він виявляє присутність справжніх «Сікі». З дитинства дружить з Тосіо Одзакі і Мікіясу Ясуморі. Йому 32 років, не одружений, і одного разу намагався вчинити самогубство в стані алкогольного сп'яніння під час його навчання в університеті.

  • Мегумі Сімідзу (яп. 清水 恵)

Сейю — Харука Томацу

15-річна дівчина, навчається в одній школі з Нацуно, так само як і він не любить життя в селі і хотіла б перебратися в місто. Закохана в Нацуно, який її, у найкращому випадку, ігнорує. Мегумі зустрічається з сім'єю Кірісікі після чого безслідно зникає. Пізніше жителі села знаходять її лежачою без свідомості посеред лісу. Помирає від складного випадку анемії і відроджується вже як сікі. Після відродження починає шкодити і використовує свої нові сили для стеження за Нацуно і його новими друзями (старими для неї).

  • Тору Муто (яп. 武籐 徹)

Сейю — Нобухіко Окамото

Вісімнадцятирічний хлопець. Старший брат Аой і Тамоцу, а також найкращий і за сумісництвом єдиний друг Нацуно. Обожнює відео ігри і відчуває симпатію до медсестри Ріцуко, яка вчить його водити машину. Був убитий Мегумі, яка ревнувала його за близькість з Нацуно, і відроджується як сікі. Неохоче йшов на вбивства, споживав кров свого найкращого друга. Він дуже тихий і здається більш «людським», ніж багато хто з сікі.

  • Каорі Танака (яп. 田中 薰)

Сейю — Харука Нагасіма

Каорі є другом дитинства Мегумі. Їй 15 років, і вона є дружньою, доброю дівчиною, яка ігнорує той факт, що її найкращий друг Мегумі недолюблює її. Вона і її молодший брат Акіра почати шпигувати за Кірісікі, коли Акіра побачив одного з мешканців села, який повинен був бути мертвим, неподалік маєтку Канемаса.

  • Акіра Танака (яп. 田中 昭)

Сейю — Кавакамі Кейко

Молодший брат Каорі, вчиться в 7 класі. Він ще малий але дуже хоробрий. Коли він побачив одного з жителів, який мав бути мертвий, біля маєтку Канемаса, він і його сестра почали шпигувати з Кірісікі, потім зустріли Нацуно який вважав що мерці стояться за вбивствами в Сотобі.

  • Тацумі (яп. 辰巳)

Сейю — Такагі Ватару

Один з головних слуг сім'ї Кірісікі, Тацумі — це особливий вид вампіра/перевертня, який не боїться сонячного світла на відміну від сікі і не може легко померти. У нього є садиські нахили і він використовує біль своїх жертв. Однак він досить спокійний і не проявляє ознак паніки у бою і перед обличчям смерті. Також є командиром селян-сікі. Має велику повагу до Сунако.

Саундтрек ред.

Оупенінги:

  1. Shiki OP1 Single — Kuchizuke [ BUCK-TICK ] — дата релізу 01.09.2011
  2. Shiki OP2 Single — Calendula Requiem (kanon x kanon) — дата релізу 17.11.2011

Ендінги:

  1. Shiki ED1 Single — Walk no Yakusoku (nangi) — дата релізу 11.08.2011
  2. Shiki ED2 Album — RAZZLE DAZZLE [BUCK-TICK] — дата релізу 13.10.2011[2]

Перелік серій аніме-серіалу ред.

# Назва серії Режисер Дата виходу
1 Перша кров
«第遺血話»  
Цутія Ясуо (яп. 土屋康郎)09.07.2010
2 Друга гниль
«第腐堕話»  
Кобаясі Такасі (яп. 小林孝志)16.07.2010
3 Третя трагедія
«第惨話»  
Фукумото Кійосі (яп. 福本潔)23.07.2010
4 Четверте нещастя
«第死話»  
Окамура Масахіро (яп. 岡村正弘)30.07.2010
5 П'ята брехня
«第偽話»  
Терасава Сінсуке (яп. 寺沢伸介)06.08.2010
6 Шосте страждання
«第髏苦話»  
Цутія Ясуо (яп. 土屋康郎)13.08.2010
7 Сьомий дух вбитого
«第弑魑話»  
Кобаясі Такасі (яп. 小林孝志)20.08.2010
8 Восьма ніч
«第夜話»  
Фукумото Кійосі (яп. 福本潔)27.08.2010
9 Дев'ята домовина
«第柩話»  
Терасава Сінсуке (яп. 寺沢伸介)03.09.2010
10 Десятий траур
«第悼話»  
Окамура Масахіро (яп. 岡村正弘)10.09.2010
11 Одинадцята різанина
«第悼と悲屠話»  
Фукумото Кійосі (яп. 福本潔)17.09.2010
12 Дванадцята гниль
«第悼と腐堕話»  
Цутія Ясуо (яп. 土屋康郎)15.10.2010
13 Тринадцята трагедія
«第悼と惨話»  
Хата Йосіто (яп. 泰義人)29.10.2010
14 Чотирнадцята смерть
«第悼と死話»  
Йонеда Кадзухіро (яп. 米田和博)05.11.2010
15 П'ятнадцятий обман
«第悼と偽話»  
Фукумото Кійосі (яп. 福本潔)12.11.2010
16 Шістнадцятий череп
«第悼と髏苦話»  
Окамура Масахіро (яп. 岡村正弘)19.11.2010
17 Сімнадцятий дух убитого
«第悼と弑魑話»  
Хата Йосіто (яп. 泰義人)26.11.2010
18 Вісімнадцята смерть
«第悼と夜話»  
Терасава Сінсуке (яп. 寺沢伸介)03.12.2010
19 Дев'ятнадцята домовина
«第悼と柩話»  
Фукумото Кійосі (яп. 福本潔)10.12.2010
20 Двадцятий траур
«第腐汰悼話»  
Сага Сатосі (яп. 嵯峨敏)17.12.2010
21 Двадцять перше вбивство
«第腐汰悼と悲屠話»  
Цутія Ясуо (яп. 土屋康郎)24.12.2010
22 Останнє полювання
«蔡蒐話»  
Йонеда Кадзухіро (яп. 米田和博)31.12.2010

Цікаві факти ред.

Сюжет Shiki має багато спільного з романом Стівена Кінга «Доля Салему» і фактично може вважатись його плагіатом.

Примітки ред.

  1. Офіційного українського перекладу назви нема
  2. Shiki OST. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2012. 

Посилання ред.