Канарка
Кана́рка[1] (Serinus canaria) — невеликий птах родини в'юркових (Fringillidae) родом з Азорських, Канарських островів та островів Мадейра[2][3][4][5].
| Канарка | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Щедрик (Serinus) |
| Вид: | Канарка (S. canaria)
|
| Біноміальна назва | |
| Serinus canaria (Linnaeus, 1758)
| |
| Синоніми | |
|
Fringilla canaria Linnaeus, 1758 | |
Зовнішній вигляд ред.
Довжина тіла кімнатної канарки становить 12−14 см[6] Дикі птахи дещо менші за домашню форму (12—13 см завдовжки) і сильно відрізняються від неї забарвленням. Самець зверху зеленого кольору з чорними поздовжніми рисками, верхня частина голови, горло і надхвістя жовто-зелені, колір грудей назад переходить в жовтий, черево біле. Забарвлення самиці блідіше, завдяки сіруватим облямівкам пір’я, спина її буро-сіра з чорними рисками. Неволя сильно змінила канарку, і її забарвлення стало одноколірним жовтим. Гібрид дикої канарки з домашньою дуже красивий, забарвлений сумішшю зеленого кольору з жовтим.
Спосіб життя ред.
Дика канарка живе в місцях, що поросли кущами і деревами. Співає, на думку деяких, навіть краще домашньої. Харчується майже виключно рослинною їжею: дрібним насінням, зеленими частинами рослин і плодами. Дикі канарки вельми товариські, і їх легко ловлять сітками за допомогою голосу птаха.
Домашня канарка легко живе в клітці і співає велику частину року (окрім часу линяння), що сильно збільшує її гідність, як кімнатного птаха. Для навчання молодих птахів їх поміщають біля хороших співаків.
Розмноження ред.
До спорудження своїх гнізд дикі канарки приступають в березні і відкладають звичайно п'ять блідо-блакитно-зеленуватих яєць. Висиджування продовжується у дикої і домашньої канарки 13 днів.
Канарка легко схрещується з чижем і щигликом і дає красиві, але безплідні помісі, які раніше дуже цінувалися. Дарвін[7] повідомляє про те, що канарка була схрещена з 9—10 іншими видами родини в'юркових; деякі з цих гібридів були майже повністю фертильні, але немає ніяких відомостей про те, щоб вони дали початок хоч би одній новій породі канарок. Відомі також гібриди дикої і домашньої канарок, яких розводили на Канарських островах.
Розповсюдження ред.
Дика канарка водиться в наш час на Канарських островах, на Мадейрі і островах Зеленого Мису на висоті від рівня моря до близько 1500 м.
Посилання ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ BirdLife International: Serinus canaria [Архівовано 26 червня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Clement, P., Harris, A., & and Davis, J. (1993). Finches and Sparrows. Helm ISBN 0-7136-8017-2.
- ↑ Hagemeijer, W., & Blair, M. J. (1997). The EBCC Atlas of European Breeding Birds. T & A D Poyser. ISBN 0-85661-091-7.
- ↑ Snow, D. W. & Perrins, C. M. (1998). The Birds of the Western Palearctic concise ed. Oxford University Press. ISBN 0-19-854099-X.
- ↑ В книзі Чарльза Дарвіна «The Variation of Animals and Plants Under Domestication» [Архівовано 15 березня 2007 у Wayback Machine.] (перше видання опубліковане в 1868 році) описані канарки бельгійської породи, що мали особливо подовжену форму тіла і що досягали 20 см завдовжки
- ↑ Darwin C. Domestic Ducks [Архівовано 15 березня 2007 у Wayback Machine.] // The Variation of Animals and Plants Under Domestication / C. Darwin. — 2nd edn. — New York: D. Appleton & Co., 1883. — Ch. VIII. — P. 290—321. (См. подраздел «The Canary Bird» на с. 311—312.)(англ.)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |