Salicornia perennans

Salicornia perennans — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), поширений на півночі Африки, на півдні Європи, в помірній Азії.

Опис

Однорічна рослина висотою 10—35 см, трав'яниста, гола і надземними м'ясистими пагонами (сукулент). Стебло, висхідне, майже завжди пряме, членисте, із супротивними, довгими, голими гілками. Рослина спочатку зелена, потім пурпурово-червона. Листки скорочені, нерозвинені, замість них у вузлах є короткі супротивні піхви. Суцвіття у вигляді соковитих, щільних, циліндричних колосків, на коротких ніжках, розташовуються на кінцях стебел і гілок. Квітки двостатеві, без прицвітків, глибоко занурені в тканину стебла, розміщені в коротких триквіткових дихазіях, верхня квітка часто більша, бічні розташовані нижче середнього, утворюючи трикутник. Оцвітина суцільна, нерозділена, у вигляді ромбічного щитка, що відкривається тільки вгорі вузькою щілиною, з якої висовуються тичинки і рильця. Маточка вертикальна з двома приймочками. Зав'язь одногніздова. Плоди коротко-волосисті, яйцеподібні; насіння вертикальне, з кільцевим зародком. 2n = 18.

Життєвий цикл

Цвіте у липні — вересні. Запилення перехресне, здійснюється завдяки переносу пилку вітром (анемофіл). Плоди дозрівають у листопаді. За типом поширення насіння відноситься до балістів (їх діаспори розкидаються пружніми плодоніжками при поштовхах). Несприятливий період переживає у вигляді насіння (терофіт).

Поширення

Поширений на півночі Африки, на півдні Європи, на півдні помірної Азії (за винятком тропічних районів).

В Україні поширений у південних і східних районах .

Екологія

Солонець солончаковий — стрижньокореневий, вегетативно нерухливий однорічник, за сезонним життєвим циклом належить до терофітів.

Рослина світлолюбна (геліофіт) і теплолюбна (мегатерм), досить вибаглива до зволоження ґрунту (мезофіт); як і всі сукуленти добре пристосована до зростання в умовах значного засолення (галофіт).

Солонець солончаковий є найхарактернішою рослиною злісних мокрих солончаків. Він один із перших захоплює території, звільнені із під морських вод та з-під тимчасових солоних озер. У межах ареалу зростає на солонцях, солончаках, по берегах морів та солоних водойм, часто утворюючи мозаїчні рослинні комплекси за участі содника сланкого, курая содового, басії волосистої, сарсазану шишкуватого та ін.

Практичне значення

Солонець солончаковий раніше вважався формою солонця трав'янистого, який у Західній Європі, особливо у Франції, має назву морської квасолі і вважається улюбленою приправою, тонким овочем, який вживають у найрізноманітніших виглядах — маринованим, відвареним, у складних рецептах з різними стравами.

В України солонець вважається лікарською рослиною, а також місцями починає вживатись в їжу витонченою спецією. Добре поїдається худобою (вівцями, козами, верблюдами тощо), чому сприяє підвищений вміст солі в рослині.

Систематика

Від близького виду солонця європейського (Salicornia europaea) відрізняється більшим розгалуженням (бокові пагони з 5—15 достатньо короткими стерильними міжвузлями; у солонця європейського — звичайно з 1—5 досить довгими стерильними міжвузлями). До того ж, солонець солончаковий вважається рослиною степової і частково лісостепової зон, а солонець європейський — рослиною північних морських узбереж .

Галерея

• 
  На Обіточній косі
• 
  На Бердянській косі
• 
  На острові Джарилгач