S-аденозилметіонін

хімічна сполука
(Перенаправлено з S-аденозилметионін)

S-аденозилметіонін (SAM, SAMe, SAM-e, S-аденозил-L-метіонін, адеметіонін) — це кофермент, що бере участь в реакціях переносу метильних груп. Вперше був описаний в Італії вченим Кантоні у 1952 році[1].

S-аденозилметіонін
Інші назви SAM, SAMe, SAM-e, S-аденозил-L-метіонін, адеметіонін
Ідентифікатори
Номер CAS 29908-03-0
PubChem 9865604
Номер EINECS 249-946-8
DrugBank 00118
KEGG C00019
Назва MeSH D02.886.030.676.180, D03.633.100.759.590.138.264, D12.125.166.676.180, D13.570.583.138.264 і D13.570.800.096.264
ChEBI 67040
Код ATC A16AA02
SMILES O=C(O)C(N)CC[S+](C)C[C@H]3O[C@@H](n2cnc1c(ncnc12)N)[C@H](O)[C@@H]3O
InChI InChI=1S/C15H22N6O5S/c1-27(3-2-7(16)15(24)25)4-8-10(22)11(23)14(26-8)21-6-20-9-12(17)18-5-19-13(9)21/h5-8,10-11,14,22-23H,2-4,16H2,1H3,(H2-,17,18,19,24,25)/t7-,8+,10+,11+,14+,27?/m0/s1
Номер Бельштейна 3576439
Властивості
Молекулярна формула C15H23N6O5S+
Молярна маса 399,447
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Молекулярна маса 399,447 г/моль. S-аденозилметіонін утворюється з АТФ і метіоніну ферментом метіонін аденозилтрансферазою. EC 2.5.1.6 [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.]. У клітині бере участь в таких метаболічних процесах, як трансметилювання, транссульфування і амінопропілювання. І хоча ці анаболічні реакції проходять у багатьох тканинах організму, більша частина S-аденозилметіоніну утворюється в печінці[1].

Метильна група (CH3), яка приєднана до атому сірки в молекулі метіоніну, в складі адеметіоніну є хімічно активною. Тому метильна група може бути перенесена на молекулу субстрату у трансметілазній реакції. Понад сорок метаболічних реакцій вимагають перенесення метильної групи від S-аденозілметіонін на такі субстрати як нуклеїнові кислоти, білки і ліпіди.

Біохімія S-аденозилметіоніну ред.

Цикл SAM ред.

Реакції, в яких утворюється, споживається і регенерується SAM, називаються циклом SAM. На першій стадії цього циклу SAM-залежна метилтрансфераза (EC 2.1.1), яка використовує SAM як субстрат, утворює S-аденозілгомоцистеїн як продукт.[2] Останній гідролізується у гомоцистеїн і аденозин ферментом S-аденозилгомоцистеїн гідролазою EC 3.3.1.1 [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.], і гомоцистеїн назад перетворюється в метіонін в реакції перенесення метильної групи від 5-метил тетрагідрофолату, одним з двох класів метіонінсинтаз EC 2.1.1.13 [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] або EC 2.1.1.14 [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.]. Далі метіонін може назад перетворитися в SAM, завершуючи цикл.[3]

Терапевтичне застосування ред.

Депресії різної етіології, переважно легкі і помірні, особливо при алкоголізмі; внутрішньопечінковий холестаз при прецирротичних і цирротичних станах. Має помірну антидепресивну, стимулюючу і гепатопротекторну властивості. Активно проникає через гематоенцефалічний бар'єр, стимулює синтез дофаміну.

Ефективність адеметіоніну при депресії доведена в ряді досліджень[4][5][6]. Результати відкритих і подвійних сліпих випробувань підтвердили статистично достовірну перевагу терапії S-аденозілметіоніном у порівнянні з плацебо і яку можна порівняти з ефективністю стандартних трициклічних антидепресантів. Адеметіонін також має сприятливий профіль побічних ефектів[7].

Антидепресивна дія препарату розвивається в перший тиждень і стабілізується протягом другого тижня лікування. Адеметіонін виявляє ефективність при рекурентних ендогенній і невротичній депресіях, резистентних до амітриптиліну. Препарат здатен переривати рецидиви депресії[8]. Ефективний також при лікуванні соматизованих дистимій.

В результаті лікування пацієнтів з опіоїдною наркоманією, що супроводжується ураженням печінки, відзначалося зменшення клінічних проявів абстиненції, поліпшення функціонального стану печінки і процесів мікросомального окислення, антидепресивна дія[8].

За даними досліджень, адеметіонін ефективний при легких формах внутрішньопечінкового холестазу вагітних.[9].

Попередні дослідження свідчать про те, що SAM може мати терапевтичний потенціал для лікування пацієнтів з синдромом Альцгеймера[10], та недавні дослідження на мишачих моделях синдрому Альцгеймера показали, що адеметіонін запобігає окислювальним проявам і когнітивним розладам.[11]

Торговельні назви ред.

В США адеметіонін продається як харчова добавка під торговою маркою SAM-e. Також в усьому світі адеметіонін відомий під іншими торговими марками: Gumbaral, Samyr, Adomet, Heptral і Admethionine[9]. В Україні — Гептрал (оригінальний препарат).

Побічні ефекти ред.

Печія, біль або неприємні відчуття в епігастральній ділянці[8], не різко виражені диспепсичні явища, порушення сну, посилення тривоги[12], алергічні реакції[8].

Лікарські взаємодії ред.

Можливе виникнення серотонінового синдрому при взаємодії SAM з іншими препаратами[13]. Небажано застосування S-аденозилметіоніну спільно з іншими антидепресантами, зокрема трициклічними[9].

Протипоказання ред.

Гіперчутливість, перші шість місяців вагітності, дитячий вік.

Примітки ред.

  1. а б Cantoni, GL (1952). The Nature of the Active Methyl Donor Formed Enzymatically from L-Methionine and Adenosinetriphosphate. J Am Chem Soc. 74 (11): 2942—2943. doi:10.1021/ja01131a519.
  2. Finkelstein J, Martin J (2000). Homocysteine. Int J Biochem Cell Biol. 32 (4): 385—9. doi:10.1016/S1357-2725(99)00138-7. PMID 10762063.
  3. Födinger M, Hörl W, Sunder-Plassmann G. Molecular biology of 5,10-methylenetetrahydrofolate reductase. J Nephrol. 13 (1): 20—33. PMID 10720211.
  4. Investigating SAM-e. Geriatric Times. 2001. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 8 грудня 2006.
  5. Kagan, BL; Sultzer, DL; Rosenlicht, N; Gerner, RH (1990). Oral S-adenosylmethionine in depression: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Am J Psychiatry. 147: 591—595. PMID 2183633. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 16 лютого 2007.
  6. Rosenbaum, JF; Fava, M; Falk, WE; Pollack, MH; Cohen, LS; Cohen, BM; Zubenko, GS (May 1990). The antidepressant potential of oral S-adenosyl-l-methionine. Acta Psychiatrica Scandinavica. 81 (5): 432—436. doi:10.1111/j.1600-0447.1990.tb05476.x. PMID 2113347. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  7. Ткач С.М. Эффективность и безопасность гепатопротекторов с точки зрения доказательной медицины // Здоровье Украины. — Апрель 2009. — № 6/1.
  8. а б в г Адеметионин (Ademetionine): инструкция, применение и формула. Алфавитный указатель лекарств РЛС ®. Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 31 травня 2014.
  9. а б в Кучерявый Ю.А., Морозов С.В. Гепатопротекторы: рациональные аспекты применения: учеб. пособие для врачей : [арх. 8 березня 2016]. — Москва : Форте Принт, 2012. — 36 с. — 10 000 екз. — ISBN 978-5-905757-24-2. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016. Процитовано 19 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Bottiglieri T. (1997). Ademetionine (S-adenosylmethionine) neuropharmacology: implications for drug therapies in psychiatric and neurological disorders. Expert Opin Investig Drugs. 6 (4): 417–26. doi:10.1517/13543784.6.4.417. PMID 15989609.
  11. Tchantchou F, Graves M, Ortiz D, Chan A, Rogers E, Shea TB. (2006). S-adenosyl methionine: A connection between nutritional and genetic risk factors for neurodegeneration in Alzheimer's disease. J Nutr Health Aging. 10 (6): 541—4. PMID 17183426.
  12. Подкорытов В. С., Чайка Ю. Ю. Депрессии. Современная терапия. — Харьков : Торнадо, 2003. — 352 с. — ISBN 966-635-495-0.
  13. Drug Interactions: SSRIs. iHerb.Com. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2007.