Шипшина Шерарда

Шипшина Шерарда (Rosa sherardii) — вид рослин родини розові (Rosaceae), поширений у Європі. Цей вид названий на честь британського ботаніка Вільяма Шеррада (1659–1728), чия робота по класифікації рослин сильно вплинула на Ліннея, який винайшов нашу сучасну систему класифікації видів.

Опис

Напівчагарник прямостійний, утворює малі зарості, кореневищний або ні. Стебла прямостійні, 10–20 дм, дистальні гілки часто гнучкі, кора червонувата; колючки одиночні або парні, вигнуті або прямі 6–9 × 3–4 мм завдовжки. Листки 6–10(18) см; прилистки 10–14 × 3–5 мм; поля коротко залозисті; поверхні, як правило, голі, іноді опушені, залозисті; черешки й квіткові стебла з голочками, опушені, залозисті; листочків 5 або 7; черешочки 6–12(40) мм; листочкові пластини від яйцюватих до вузько чи широко еліптичних, 30–45(65) × 15–30(45) мм, основи закруглені, іноді злегка клиноподібні, поля 2- або багатозубчасті, вершини гострі або округлі, нижні поверхні світло зелені, верхні — зелені, тьмяні.

Суцвіття: 1–3(або 4)-квіта волоть. Квітоніжка 12–17 мм, рідко залозиста. Приквітків 2, яйцювато-ланцетні, 16–21 × 4–6 мм, поля залозисті, поверхні від волохатих до опушених і до безволосих, залозисті або незалозисті. Квіти діаметром 2.5–3.5 см; чашолистки від розлогих до прямостійних, ланцетні, 15–20 × 3–3.5 мм, верхівка 4–8 × 1.5–2 мм, нижня поверхня щільно залозиста; пелюстки глибокі трояндово рожеві, рідше білі, 15–19 × 13–15 мм. Плоди шипшини від апельсинового до яскраво-червоного забарвлення, від кулястої чи яйцюваті звужені при основі до еліпсоїдної форми, 13–18 × 11–18 мм, оголені, рідко залозисті, чашолистки постійні. Сім'янка рудувато-коричнева, 5–5.5 × 2.5–3 мм. 2n = 28, 35, 42.

Поширення

Поширений у Європі (крім півдня й Ісландії); інтродукований у Вермонт. Населяє гущавини, узлісся, запущені пасовища, відкриті чагарники, пустирі, узбіччя доріг.

В Україні рослина охороняється на території Шацького національного природного парку.