Rosa marginata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Триба: Roseae
Рід: Шипшина (Rosa)
Вид: R. marginata
Rosa marginata
Wallr., 1815
Синоніми
Rosa jundzillii Besser
Посилання
Віківиди: Rosa marginata
EOL: 624223
IPNI: 733237-1
NCBI: 396742

Rosa marginata (шипшина обрамована[1]) (шипшина Юндзілла як Rosa jundzillii[2], шипшина Юндзіла як Rosa jundzillii[3]) — вид рослин з родини розових (Rosaceae); поширений у центральній і південній Європі, Туреччині й на Кавказі. Етимологія: лат. marginātus — той що має межу[4].

Опис ред.

Зазвичай невисокий (до 1 м, іноді, однак, до 3 м заввишки), нещільний кущ. Колючки прямі або вигнуті, нечисленні, тонкі, дуже рідко з домішкою дрібних прямих голчастих шипиків; дуже часто пагони без шипів. Листочків 5–9, голі, 25–48 мм завдовжки, оберненояйцюваті або еліптичні, тупі або гострі, голі або зрідка знизу на жилах запушені, знизу частіше розсіяно-залозисті, з сильно опуклими жилками. Прилистки великі, залозисті на краях. Квітки поодинокі або по 2–6. Квітконіжка 10–20 мм довжиною залозисто-щетиниста. Чашолистки 18–25 мм довжиною, коротші від пелюсток, слабо розширені на верхівці, тонко-перисті, з 2–4 перами з кожного боку, відігнуті донизу або рідше злегка розпростерті, залишаються до дозрівання плодів. Віночок до 8 см в діаметрі, пелюстки великі, 20–30 мм завдовжки, яскраво-рожеві. Плід 2.5–3 см у діаметрі, кулястий або яйцюватий, звужений угорі в коротку шийку[5]

Період цвітіння: травень — до липня[3].

Поширення ред.

Поширений у центральній і південній Європі, Туреччині й на Кавказі; вимерлий у Швеції[6][7][8].

В Україні вид зростає на відкритих схилах і кам'янистих відслоненнях, переважно вапнякових — на Правобережжі в західному і правобережного Лісостепу, у Карпатах, заходить у Полісся та степові райони, на Лівобережжі — на півдні Середньоруської височини[3].

Джерела ред.

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Rosa jundzillii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 173.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  5. Плантариум. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 30.08.2020. (рос.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  8. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 30.08.2020. (англ.)