Rhynchocyon petersi

вид ссавців
Rhynchocyon petersi
Rhynchocyon petersi from side.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Афротерії (Afrotheria)
Ряд: Стрибунцеподібні (Macroscelidea)
Родина: Стрибунцеві (Macroscelididae)
Рід: Rhynchocyon
Вид: R. petersi
Біноміальна назва
Rhynchocyon petersi
Bocage, 1880
range
range
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rhynchocyon petersi
EOL logo.svg EOL: 326399
ITIS logo.svg ITIS: 584926
IUCN logo.svg МСОП: 19708
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 320637

Rhynchocyon petersi — ссавець родини слонові землерийки, поширений в Африці. Видова назва дана на честь німецького зоолога Вільгельма Петерса (1815-1883)[2].

ОписРедагувати

Довжина тіла становить від 22 до 30 см, довжина хвоста приблизно 25 см, а вага приблизно 500 г. Характерною ознакою виду є довга, подібна хоботу морда. Голова, плечі і черево рудого забарвлення, інша частина тіла чорна. Ноги довгі і тонкі, при цьому задні кінцівки довше ніж передні.

Поширення та місця існуванняРедагувати

Вид поширений у південно-східній Кенії і північно-східній Танзанії з прилеглими островами (Занзібар і Мафія).

Природне місце існування — це ліси, при цьому вони мешкають як у лісах уздовж узбережжя, так і на зарослій лісом горбистій місцевості.

Спосіб життяРедагувати

Як і всі ссавці роду Rhynchocyon, ці тварини живуть виключно на землі. Вони активні вдень, а ближче до ночі вони споруджують гнізда з рослинного матеріалу в невеликому заглибленні на землі. Ці тварини тривалий час живуть моногамними парами і територіально. Їх живлення складається переважно з безхребетних (комах і молюсків), іноді дрібних хребетних тварин.

РозмноженняРедагувати

Самиці народжують одного або двох дитинчат, які вже за 2 тижні покидають свої гнізда і відлучаються. Тривалість життя складає від 4-х до 5-и років.

ПриміткиРедагувати

  1. Rathbun, G. B. & T. M. Butynski. 2008. Rhynchocyon petersi. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. Downloaded on 04 June 2013.
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, and Mike Grayson. {{{Заголовок}}}. — P. 318. — ISBN 978-0-8018-9304-9.

ЛітератураРедагувати

  • Ronald M. Nowak: Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, ISBN 0-8018-5789-9