Дзвінець малий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Вовчкові (Orobanchaceae)
Триба:	Rhinantheae
Рід:	Дзвінець (Rhinanthus)
Вид:	Дзвінець малий

Біноміальна назва

Rhinanthus minor
L., 1756

Синоніми

Alectorolophus borealis Sterneck
Rhinanthus borealis (Sterneck) Chabert
Rhinanthus minor subsp. borealis (Sterneck) A. Love

Посилання

Вікісховище:	Rhinanthus minor
Віківиди:	Rhinanthus minor
EOL:	485574
IPNI:	30116962-2
ITIS:	504749
NCBI:	254782

Дзвінець малий^[1]^[2] (Rhinanthus minor) — вид трав'янистих рослин родини вовчкові (Orobanchaceae), поширений в Євразії й Північній Америці.

Опис ред.

Це однорічні трав'янисті рослини заввишки (10)20–40(50) см. Стебла не- або слабо розгалужені, коричнево-зелені. Листки супротивні, безчерешкові; пластини від вузько-яйцеподібних до вузько-еліптичних, з дрібними, тупозубими краями. Центральні листки мають щонайбільше 10 пар вен. Приквітки яйцеподібні, коричнево-зеленого кольору. Квіти: віночки 13–15 мм довжиною, темно-жовті, двогубі, з довгими прямими трубками. Верхні губи закручені, верхівки з 2-ма короткими, тупими, фіалковими зубами. Нижні губи 3-лопатеві. Чашечки 4-роздільні, овальні, широкі, темні. Тичинок 4. Плоди коричневі, плоскі, бл. 7 мм довжиною капсули. Вони розділені на камери і містять мало насіння розміром близько 4,9 × 3.8 мм і вагою в середньому 2.84 мг.

Ця рослина — напівпаразит, вона всмоктує поживні речовини від коренів сусіда. Рослиною-господарем може бути один з більш ніж 50 видів, проте привілейованими цілями є бобові культури через їх високі рівні азоту.

Поширення ред.

Азія (Вірменія, Росія); Північна Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія, Фарерські острови); Північна Америка (Гренландія, Канада, США).

Населяє дорожні й польові узбіччя, луки, скошені луки, пасовища і дюни. Зростає на різних ґрунтах, у тому числі, це глина, пісок, вапно, іноді торф; на ділянках, де ґрунт має рН нижче 5.0, цей вид відсутній.

В Україні зростає на луках — у більшій частині території, крім пд. ч. степу і Криму^[2].

Використання ред.

Рослина відома своїми лікувальними властивостями, зокрема може бути використана для полегшення симптомів астми, сухого кашлю, катару і при різних очних захворюваннях.