Відкрити головне меню

RR Ліри

змінна зоря у сузір'ї Ліри, прототип класу змінних
RR Ліри
Дані спостереження
Епоха
Сузір’я Ліра
Пряме піднесення
Схилення
Видима зоряна величина (V)
Характеристики
Спектральний клас
Показник кольору (B−V)
Показник кольору (U−B)


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: мас/р
Схил.: мас/р
Паралакс (π) ± мас
Відстань
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Інші позначення
RR Ліри,
Посилання

RR Ліри — змінна зоря в сузір'ї Ліри, майже на межі з сусіднім сузір'ям Лебедя[1]. Прототип змінних RR Ліри[2], найяскравіша серед зір свого типу[3], інтенсивно досліджується астрономами[4]. Змінні типу RR Ліри служать «стандартними свічками» для виміру відстаней в астрономії. Їх світність приблизно однакова (абсолютна зоряна величина — -0,7m) й не залежить від температури та періоду (який перебуває в межах 0,2 — 0,8 діб)[5].

Змінність RR Ліри була відкрита 1901 року шотландським астрономом Вільяміною Флемінг з Гарвардської обсерваторії[1].

За вимірами Гіппаркоса відстань до зорі становила від 244 до 366 парсек (похибка вимірювання — майже 20%)[6]. 2002 року за допомогою датчиків точного наведення[en] космічного телескопа Хаббла відстань була визначена з похибкою 5 %: 248—276 парсек ( 811—900 світлових років)[7].

Вважається, що зоря вже витратила весь Гідроген у своєму ядрі, залишила головну послідовність й еволюціонує до стадії червоного гіганта. Вона виробляє енергію за рахунок термоядерного горіння гелію в ядрі й на діаграмі Герцшпрунга—Рассела перебуває на горизонтальному відгалуженні. Ефективна температура зір горизонтального відгалуження з часом поступово зростає. Зазвичай, коли зоря набуває спектрального класу А вона потрапляє на так звану «смугу нестабільності» — її зовнішні шари починають пульсувати[8]. RR Ліри пульсує з періодом 0,56686776 доби (13 годин 36 хвилин 14,9 секунди[9]), її видима зоряна величина протягом циклу змінюється в межах 7,06m—8,12m[2], радіус зорі змінюється від 5,1 до 5,6 радіусу Сонця[10], а її світність змінюється від 30 до 85 світностей Сонця[5].

Зоря належить до того підтипу змінних RR Ліри, в яких спостерігаються характерні періодичні варіації амплітуди чи фази пульсацій — ефект Блажка[en][11] —, який названо честь радянського астронома Сергія Блажка. Внаслідок цього форма кривої блиску зазнає змін. Періодичність цих змін у RR Ліри становить 39,1 ± 0,3 доби. Станом на 2009 рік природа цього ефекту була зрозуміла не повністю[2].

Як й інші змінні цього типу сама RR Ліри має низький вміст елементів, масивніших гідрогену та гелію — лише 4 % сонячного[9]. Вона належить до зоряного населення II — зір, які утворилися в ранній період Всесвіту, коли у речовині, з якої утворювалися зорі, важких елементів майже не було[12]. Хоча орбіта зорі близька до площини Чумацького Шляху: вона віддаляється від цієї площини не більше, ніж на 680 св. р. (210 пк), однак сама зоря належить до кулястої складової Галактики. Її орбіта має досить високий ексцентриситет: у перигалактіоні RR Ліри наближається до центру Галактики на відстань 6,80 тис. світлових років (2,08 кпк), а в апогалактіоні віддаляється від нього на 59,9 тис. св.р. (18,4 кпк)[13].

ДжерелаРедагувати

  1. а б Burnham, Robert, Jr. (1978). Burnham's Celestial Handbook 2. New York: Dover Publications. ISBN 0-486-23568-8. 
  2. а б в Kolenberg, K. та ін. (February 2011). Kepler photometry of the prototypical Blazhko star RR Lyr: an old friend seen in a new light. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 411 (2): 878–890. Bibcode:2011MNRAS.411..878K. arXiv:1011.5908. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17728.x. 
  3. Templeton, Matthew (September 24, 2010). RR Lyrae. American Association of Variable Star Observers. Процитовано 2012-01-08. 
  4. Catelan, M.; Cortés, C. (April 2008). Evidence for an Overluminosity of the Variable Star RR Lyrae, and a Revised Distance to the LMC. The Astrophysical Journal 676 (2): L135–L138. Bibcode:2008ApJ...676L.135C. arXiv:0802.2063. doi:10.1086/587515. 
  5. а б Kaler, James B. (2009-11-13). RR Lyrae. Stars. Процитовано 2016-02-19. 
  6. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  7. Benedict, G. Fritz та ін. (January 2002). Astrometry with the Hubble Space Telescope: A Parallax of the Fundamental Distance Calibrator RR Lyrae. The Astronomical Journal 123 (1): 473–484. Bibcode:2002AJ....123..473B. arXiv:astro-ph/0110271. doi:10.1086/338087. 
  8. Salaris, Maurizio; Cassisi, Santi (2005). Evolution of stars and stellar populations. John Wiley and Sons. с. 181–182. ISBN 0-470-09220-3. 
  9. а б Kaler, James B. (2002). The hundred greatest stars. Copernicus Series. Springer New York. с. 163. Bibcode:kaler2002hundred. ISBN 9780387954363. LCCN 2002019774. 
  10. Kolenberg, K. та ін. (September 2010). An in-depth spectroscopic analysis of the Blazhko star RR Lyrae. I. Characterisation of the star: abundance analysis and fundamental parameters. Astronomy and Astrophysics 519: A64. Bibcode:2010A&A...519A..64K. arXiv:1004.5156. doi:10.1051/0004-6361/201014471. 
  11. Smith, Horace A. та ін. (January 2003). The Blazhko Effect of RR Lyrae in 1996. The Publications of the Astronomical Society of the Pacific 115 (803): 43–48. Bibcode:2003PASP..115...43S. doi:10.1086/345458. 
  12. Inglis, Mike (2003). Observer's guide to stellar evolution: the birth, life, and death of stars. Patrick Moore's practical astronomy series. Springer. с. 162. ISBN 1-85233-465-7. 
  13. Maintz, G.; de Boer, K. S. (October 2005). RR Lyrae stars: kinematics, orbits and z-distribution. Astronomy and Astrophysics 442 (1): 229–237. Bibcode:2005A&A...442..229M. arXiv:astro-ph/0507604. doi:10.1051/0004-6361:20053231. 

ПосиланняРедагувати

  • Wilson, Ralph Elmer (1953). General Catalogue of Stellar Radial Velocities. Washington: Carnegie Institution of Washington. Bibcode:1953QB901.W495..... 
  • Schoeneich, W.; Lange, D. (1979). UBV observations of RR Lyr. IAU Information Bulletin on Variable Stars 1557: 1–2. Bibcode:1979IBVS.1557....1S. 
  • RR Lyrae. SIMBAD (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Процитовано 2016-02-19.