Відкрити головне меню

RITS (від англ. RNA-induced transcriptional silencingсайленсинг транскрипції, індукований РНК) — форма РНК-інтерференції, при якій короткі молекули РНК, такі як малі інтерферуючі РНК (ѕіРНК), пригнічують транскрипцію гену-мішені. Це часто супроводжується посттрансляційними модифікаціями хвостів гістонів, а саме метилюванням лізину 9 гістону H3[en] (H3K9me), яке призводить до утворення гетерохроматину в локусі-мішені. Таким чином, RITS бере участь в утворенні гетерохроматину de novo. Білковий комплекс, який зв'язується з ѕіРНК і взаємодіє з метильованим залишком лізину 9 гістону Н3, називається комплексом RITS.

RITS був відкритий у подільних дріжджів Schizosaccharomyces pombe, і було показано, що він бере участь в ініціації утворення гетерохроматину та його підтримці в локусі типу спарювання[en] і в утворенні центромери. До складу комплексу RITS S. pombe входять три білки: білок групи аргонавт, що містить piwi-домен і схожий на РНКазу Н[en], білок CHP1, що містить хромодомен, а також білок Tas3, що взаємодіє з білками аргонавт і з Chp1[1][2]. Для утворення гетерохроматину необхідні принаймні білок аргонавт і РНК-залежна РНК-полімераза[3]. Втрата генів, що кодують ці білки, у S. pombe, призводить до порушень у структурі гетерохроматину та функціонуванні центромер[4], оскільки комплекс RITS містить ѕіРНК, зчитану з центромерних повторів. Аномальне функціювання центромер, у свою чергу, призводить до порушення сегрегації хромосом у мітозі, а саме — до появи «відсталих» хромосом на стадії анафази[5].

Функції та механізмРедагувати

  Зовнішні зображення
  Комплекс RITS

Первинне зв'язування RITS з локусом-мішенню здійснюється за рахунок ѕіРНК, яка входить до складу комплексу. Далі RITS залучає білок Clr-C, який метилює залишок лізину 9 гістону H3, і RITS зв'язується з H3K9me за допомогою білка Chp1, який входить до складу RITS і містить хромодомен[6]. Показано, що підтримка структури гетерохроматину комплексами RITS являє собою самопідтримувану петлю зворотного зв'язку, при цьому комплекси RITS стабільно зв'язуються з H3K9me і запускають котранскрипційне руйнування будь-яких утворюваних мРНК, які потім використовуються РНК-залежною РНК-полімеразою для поповнення пулу комплементарних ѕіРНК, щоб утворити більше комплексів RITS[7]. Прикріпившись до гетерохроматину, комплекс RITS також бере участь у залученні інших комплексів РНК-інтерференції та білків, які модифікують гістони, до певних локусів[8]. Утворення, але, ймовірно, не підтримка гетерохроматину залежить від білку РНКази під назвою дайсер, який бере участь в утворенні комплементарних ѕіРНК[9].

Важливість для інших організмівРедагувати

Застосовність спостережень за локусами типу спарювання і центромерами подільних дріжджів до ссавців поки невідома, і деякі дослідження показують, що підтримка гетерохроматину ссавців не залежить від РНК-інтерференції[10]. Однак відомо, що у рослин і тварин є аналогічні механізми утворення гетерохроматину, які направляються малими РНК, тому можливо, що описаний вище механізм утворення гетерохроматину у S. pombe консервативний і застосовуваний до ссавців. У вищих еукаріотів опосередкований ѕіРНК гетерохроматиновий сайленсинг відіграє більшу роль у клітинах зародкової лінії, ніж у первинних клітинах і лініях клітин[en], і є одним з багатьох механізмів сайленсингу генів, тому його складно вивчати[11].

Роль РНК-інтерференції в транскрипційному сайленсингу в рослин досить докладно вивчена. Вона опосередкована метилюванням ДНК шляхом РНК-залежного метилювання ДНК[en]. У цьому процесі, відмінному від описаного вище, пов'язані з білками аргонавт ѕіРНК розпізнають РНК-транскрипти, що синтезуються, або ДНК-мішень, і направляють її метилювання, запускаючи сайленсинг[12].

ПриміткиРедагувати

  1. PMID 14704433 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  2. PMID 21823226 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  3. PMID 16931764 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  4. PMID 12193640 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  5. PMID 12733640 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  6. PMID 21441597 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  7. PMID 15615848 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  8. PMID 19158787 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  9. PMID 15475954 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  10. PMID 16705157 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  11. PMID 21441597 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  12. PMID 19243928 (PubMed)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.