PragerU, скорочено від Prager University — американська неприбуткова організація, яка займається створенням мультиплікаційних відеороликів на різноманітні політичні, економічні та філософські теми з консервативної або загалом правої точки зору[1]. Надалі ці відеолекції, тривалістю близько 5 хвилин, розміщуються на YouTube[2]. Незважаючи на назву, PragerU не є навчальним закладом, не проводить заняття та не видає сертифікати чи дипломи[3].

PragerU
PragerU logo.svg
Тип неприбуткова організація, аналітичний центр
Засновник Allen Estrind і Dennis Pragerd
Засновано 22 серпня 2010
Ідеологія conservatism in the United Statesd, Націоналізм і Рух проти абортів
Країна Flag of the United States.svg США
Штаб-квартира San Fernando Valleyd
Вебсайт prageru.com

ІсторіяРедагувати

Організація PragerU була заснована в 2009 році консервативним радіоведучим Деннісом Прейгером та радіопродюсером й сценаристом Алленом Естріном[4] з метою поширення власних консервативних поглядів й протистояння тому, що вони називають підривом вищої освіти зі сторони лівих[2][5]. Спершу висловлювалась ідея побудови фактичного фізичного університету, але з огляду дороговизну та невисоку ефективність від такого задуму відмовились[6]. Наразі PragerU базується в долині Сан-Фернандо та налічує станом на березень 2018 року до 20 співробітників[7].

З часу судового розгляду, що мав місце у 2013 році через використання фотографії без згоди автора, PragerU у своїх відео застосовує анімацію[8][9]. Станом на листопад 2018 на YouTube-каналі містилося 482 ролики[10], що досягнули того ж року мільярда переглядів у загальній сукупності[7]. Вже в 2019 кількість переглядів перетнула позначку у 2 мільярди[11]. Щонайменше 2,8 мільйонів підписників слідкують за PragerU через Facebook[4]. Організація фінансується завдяки пожертвуванням. За словами її генерального директора Марісси Стрейт (англ. Marissa Streit), просуванням відео займається група з близько 6500 студентів середніх шкіл та коледжів, відома як «PragerFORCE»; вони проводять зустрічі в кампусах, й щонайменше раз на рік збираються для проведення загальної конференції[5][6].

23 жовтня 2017 PragerU, залучивши команду юристів, подала федеральну скаргу проти Google, зазначивши, що 37 відео на YouTube були несправедливо демонетизовані чи довільно позначені для перегляду лише з обмеженим режимом на основі ряду характеристик, зокрема як вік глядача[12]. Організація та низка консервативних ЗМІ назвали ці обмеження проявом політичної цензури, однак представники IT-компанії заперечили[13]. 26 березня 2018 року окружний суддя США Люсі Кох відхилила вимоги PragerU, обґрунтувавши своє рішення тим, що Google, як приватна компанія, не підпадає під Першу поправку та може самостійно врегульовувати завантажені до них матеріали[14]. Видання Reason, перевіряючи заяви організації про «цензуру консервативної точки зору», зауважило, що ліберальні канали на кшталт Huffington Post, Vox, Buzzfeed, NowThis і The Daily Show мають набагато більший об'єм контенту, який обмежений YouTube; у випадку лівого каналу The Young Turks він досягає аж 71 %[15].

У серпні 2018 організація PragerU розкритикувала політику YouTube стосовно додавання перевірки фактів до тих відео, які охоплюють питання зміни клімату[16]. Того ж місяця Facebook видалив з платформи два відео, однак пізніше відновив їх, повідомивши, що вони були вилучені помилково[1][17].

25 червня 2019 року права громадська група Project Veritas опублікувала, як вона стверджує, внутрішній документ Google, в котрому співробітник відділу прозорості та етики назвав PragerU, Джордана Пітерсона та Бена Шапіро «нацистами», що використовують риторику «собачого свистка». Консервативні видання та коментатори звинуватили IT-компанію в політичній упередженості[18]. Принагідно зауважити, що сам Пітерсон виступив доповідачем у ролику PragerU «Небезпечні люди вчать ваших дітей», в якому висловив конспірологічне твердження, що серед університетських викладачів домінують постомодерністи-неомарксисти, котрі начебто просувають студентам небезпечну ідеологію та підривають інтелектуальні основи західної цивілізації[19][20].

В липні 2019 представник організації Аллен Естрін взяв участь у «саміті соціальних медіа», скликаного Дональдом Трампом; до переліку запрошених потрапили переважно консервативні й пропрезидентські видання[21][22].

КонтентРедагувати

PragerU випускає одне відео на тиждень, вартість кожного такого ролика становить від 25 000 до 30 000 доларів[7]. У них охоплюється значний обшир тем, таких як політика, релігія, історія, наука та філософія, і котрі тлумачаться з правоконсервативної точки зору. Втім, це не завжди дозволяє покрити проблеми сучасної американської політики або поточні події в новинах. Відео PragerU спрямовані на широку консервативну аудиторію, яку, власне, не стільки приваблює персона Дональда Трампа (хоча серед глядачів є багато його прихильників), а скільки об'єднує критика ліберальних та лівих поглядів[7]. Отож, станом на березень 2018 року, організація не мала жодного ролика про Трампа чи Програму відкладеної дії для дітей-іммігрантів (DACA). Спікерами медіа-платформи виступали як популярні телеведучі, журналісти та політичні оглядачі, викладачі в шанованих інституціях, так і особи, що висловлювали вкрай спірні та конспірологічні твердження на кшталт Бенджаміна Оуена[23][24].

Відеолекції PragerU підтримують капіталізм й водночас критикують соціалізм та ідею підвищення мінімальної зарплати до 15 доларів за годину, стверджують, що володіння зброєю є конституційним правом громадян, виступають на захист «юдео-християнських цінностей» й «традиційної сім'ї» та відповідно проти атеїзму, доступу до абортів, ЛГБТК-спільноти та одностатевих шлюбів[1][25][26][20]. У роликах PragerU часто критикуються «мейнстрімні медіа», в одному із них «расизм, фанатизм, ксенофобію, гомофобію та ісламофобію» охарактеризували як «безглузді модні слова». У відео на тему альтернативних правих стверджувалось, що останні, мовляв, не мають нічого спільного з консерватизмом і є набагато ближчими до лівих[7]. 2018 року PragerU опублікував антиімміграційне відео з Мішель Малкін, правоконсервативним коментатором, відомою тим, що виправдовувала інтернування японців в США під час Другої світової війни[27].

 
Денніс Прейгер, співзасновник організації

PragerU обстоює збереження Колегії виборників, вважаючи, що «прямі демократії не працюють», тоді як непрямі вибори запобігають фальсифікаціям. Низка відеороликів заперечують науковий консенсус щодо зміни клімату, існування дискримінації з боку поліції стосовно афроамериканців чи наявності гендерного розриву в оплаті праці[4]. Фемінізм вважають «нахальною, дріб'язковою та гнітючою філософією», що закликає «відмовитися від жіночності»[28], а культуру зґвалтувань у кампусах — «брехнею», яку просувають феміністки задля «отримання голосів». Засновник організації, Денніс Прейгер, висловлював ряд крайніх правих тверджень. На його думку, легалізація одностатевих шлюбів відкриє двері для узаконення інцесту та багатоженства, а заборона дискримінації на підставі сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності призведе до «фашизму»; також він прирівнював «зобов'язання» дружини займатися сексом з чоловіком із обов'язком останнього ходити на роботу[23].

PragerU розробила дві партнерські програми, які допомагають розвивати відносини з педагогами[29]. Освітня програма організації надає вчителям плани занять й безкоштовні навчальні посібники на додачу до самої відеолекції. Вчителі середньої школи та професори коледжів можуть зареєструвати свої класи за допомогою програми академічного партнерства PragerU, яка надає викладачам можливість стежити за прогресом своїх студентів[29].

ФінансуванняРедагувати

Двома найбільшими донорами PragerU стали мільярдери Ден і Ферріс Вілкс[7]. Другим за величиною жертводавцем став Lynde and Harry Bradley Foundation[4][30]. Серед інших донорів: Morgan Family Foundation, Fidelity Charitable Gift Fund, Donors Trust та Sid and Carol Verdoorn Family Foundation на чолі з колишнім головним виконавчим директором C.H. Robinson Сідом Вердурн[30].

Щорічний бюджет організації PragerU становить близько 10 мільйонів доларів, з яких більше 40 % йде на маркетинг[7].

КритикаРедагувати

У відеоролику під назвою «Чому демократи Півдня стали республіканцями?» професор Університету Вандербільта Керол М. Свейн заявила, що Південна стратегія — виборча стратегія республіканців з використання расової напруги задля збільшення підтримки білого населення Півдня — помилковий ревізіонізм. На противагу їй, професор історії Принстонського університету Кевін М. Крузе зазначив, що відео являє собою «спотворення» історії, містить «вибіркове» використання свідчень та є радше «вправою у нападі на солом'яне опудало»[31].

Алекс Новрастех з Інституту Катона розкритикував антиімміграційне відео PragerU з Мішель Малкін, стверджуючи, що воно «рясніє помилками і напівправдою, залишає без уваги багато істотної інформації, і приходить до такого висновку щодо нелегальної імміграції, який не підтверджується доказами, представленими в іншій частині відео»[27]. Відео під назвою «Самогубство Європи», автором якого став британський політичний коментатор Дуглас Мюррей, було розкритиковане за поширення неправдивої або оманливої статистики стосовно імміграції до Європи[30].

У статті для видання American Conservative історик та філософ Пол Готтфрід, котрий спеціалізується на дослідженні фашизму, різко відгукнувся про відео PragerU з Дінеш Д'Соуза, котрий висловив твердження, що фашизм начебто належить до лівого руху. Як аргумент Д'Соуза наводить приклад італійського філософа Джованні Джентіле, котрий справив вплив на розвиток фашистської ідеології, на що Готтфрід відповідає, що майже всі дослідники, незалежно від політичного спектру, відкидають подібні тезиси стосовно робіт Джентіле як ненаукові[32].

Американський журнал Vanity Fair охарактеризував PragerU як «один із найбільш ефективних інструментів перетворення для молодих консерваторів», що «об'єднує праві соціальні концепції в привабливі відеоролики»[33].

Кореспондент The Daily Dot Майкл Ротшильд назвав анімаційні відео організації досить точними, зауваживши, що вони є «менш запальними ніж контент крайніх правих сайтів, як-от Breitbart, та менш залежним від теорій змови й образ», хоча інформація «часто надається без ширшого контексту або без наведення протилежних точок зору й з великою кількістю правих упереджень»[9].

Опоненти звинувачують PragerU у просуванні під маскою респектабельності білого націоналізму, патріархального ладу та християнської теократії[28]. Так, філософ та автор книг про агностицизм Джеймс Кірк Волл, коментуючи прорелігійні відео PragerU, висловив думку, що їх автори хибно розуміють сутність секуляризму та вибірково цитують біблійний текст, намагаючись «раціонально» обґрунтувати концепцію Бога як підвалину для моральних цінностей[26][34].

Франческа Тріподі, професор соціології з Університету Джеймса Медісона, описала вплив PragerU в доповіді для Data & Society Research Institute[35]. Тріподі вважає, що відео даної організації алгоритмічно пов'язані з екстремістським контентом через алгоритм YouTube «пропонування» подібних[36]. На її думку, «творці контенту, такі як PragerU, не тільки використовують практику біблійних умовиводів, але й покладаються на пошукову оптимізацію і пропонують вміст, щоб підвищити обмін повідомленнями». Тріподі зазначає, що створюваний PragerU контент «дозволяє тим, хто ідентифікує себе з мейнстрімними консерваторами, отримати легкий доступ до логіки білого супремасизму»[36]. Водночас вона оспорює твердження організації про цензурування її відео, зауважуючи, що більшість випадків можна пояснити технічними аргументами, зокрема особливостями діяльності автоматизованих систем Google[37].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Facebook apologises to right-wing site. BBC News (en-GB). July 20, 2018. Процитовано July 23, 2018. 
  2. а б Hiawatha Bray (October 14, 2016). YouTube restricts access to Dershowitz video. The Boston Globe. Процитовано August 28, 2017. 
  3. Frequently Asked Questions. PragerU (en). September 5, 2015. Архів оригіналу за липень 20, 2018. Процитовано July 20, 2018. 
  4. а б в г Oppenheimer, Mark (March–April 2018). Inside the right-wing YouTube empire that's quietly turning millennials into conservatives. Mother Jones (en-US). Архів оригіналу за травня 25, 2018. Процитовано May 25, 2018. 
  5. а б Klug, Lisa (June 14, 2017). Super-conservative PragerU aims to arm pro-Israel students for their campus ‘wastelands’. The Times of Israel. Процитовано August 28, 2017. 
  6. а б Bowles, Nellie (January 4, 2020). Right-Wing Views for Generation Z, Five Minutes at a Time. The New York Times. Процитовано 19 лютого 2020. 
  7. а б в г д е ж Bernstein, Joseph (March 3, 2018). How PragerU is winning the Right Wing culture war without Donald Trump. BuzzFeed (en). Архів оригіналу за березня 11, 2018. Процитовано March 12, 2018. 
  8. Donnelly, Madaline (November 4, 2015). How Dennis Prager’s conservative online university reaches millions. DailySignal.com. Архів оригіналу за серпня 20, 2018. Процитовано August 20, 2018. 
  9. а б Mike Rothschild (March 19, 2019). Prager University is fighting ‘leftist indoctrination’ on college campuses. The Daily Dot. Процитовано 4 червня 2019. 
  10. Uploads from PragerU. YouTube. Процитовано November 14, 2018. 
  11. PragerU Surpasses 2 Billion All-Time Views. PR Newswire. Mar 14, 2019. Процитовано 19 червня 2019. 
  12. Mullin, Joe (October 25, 2017). PragerU sues YouTube, says it censors conservative videos. Ars Technica. Процитовано November 13, 2017. 
  13. Why Is YouTube Censoring 21 Educational Videos From PragerU?. The Federalist (en-US). 2016-10-12. Процитовано 2019-02-02. 
  14. Stempel, Jonathan (March 27, 2018). Google defeats lawsuit claiming YouTube censors conservatives. Reuters. «The case is Prager University v Google LLC et al, U.S. District Court, Northern District of California, No. 17-06064.» 
  15. Binion, Billy (July 18, 2019). Dennis Prager, Who Boasts 1 Billion Video Views a Year, Decries YouTube 'Censorship'. Reason. Процитовано 4 квітня 2020. 
  16. Hirji, Zahra (August 7, 2018). YouTube is now fact-checking videos about climate change. BuzzFeed News (en). Архів оригіналу за серпня 8, 2018. Процитовано August 8, 2018. 
  17. Asher Hamilton, Isobel (August 21, 2018). Facebook apologizes to right-wing group PragerU after being accused of censoring its videos. Business Insider (en). Архів оригіналу за серпня 23, 2018. Процитовано August 23, 2018. 
  18. Richardson, Valerie (June 25, 2019). Project Veritas posts alleged Google email comparing Ben Shapiro, Jordan Peterson to 'nazis'. The Washington Times. Процитовано 27 червня 2019. 
  19. McLean, Dorothy Cummings (Jun 15, 2018). Jordan Peterson: ‘Dangerous people’ are ‘indoctrinating’ your children at university. LifeSiteNews. Процитовано 1 липня 2019. 
  20. а б Ward, Justin (June 16, 2018). Jordan Peterson has never met a straw man he couldn’t defeat. Medium. Процитовано 10 серпня 2019. 
  21. Соцмедійний саміт у Білому домі відбудеться без гігантів індустрії — ЗМІ. Голос Америки. 11 липня 2019. Процитовано 6 лютого 2020. 
  22. Gilbert, Ben. The White House social-media summit doesn't have Facebook or Twitter, but it does have conservative conspiracy theorists — here's who was reportedly invited. Business Insider. Процитовано 2020-02-01. 
  23. а б Molloy, Parker (September 19, 2019). PragerU relies on a veneer of respectability to obscure its propagandist mission. Media Matters for America. Процитовано 18 жовтня 2019. 
  24. López G, Cristina (April 2, 2019). PragerU YouTube video features bigoted conspiracy theorist Owen Benjamin. Media Matters for America. 
  25. Micah Rate (March 4, 2019). PragerU Compares Capitalism to Socialism, And There's One Clear Winner. Townhall. Процитовано 4 червня 2019. 
  26. а б James Kirk Wall (April 4, 2017). James Kirk Wall critiques Prager U’s attack on Atheism. ChicagoNow. Процитовано 21 червня 2019. 
  27. а б Nowrasteh, Alex (September 26, 2018). PragerU's "A nation of immigrants" video has serious problems. Cato Institute (en). Архів оригіналу за вересня 27, 2018. Процитовано September 27, 2018. 
  28. а б Welcome to Prager Universe. propagandaprofessor.net. October 20, 2018. Процитовано 17 липня 2019. 
  29. а б Shea, Brie (April 30, 2015). Fracking Titans Spend Millions Proselytizing School Children. Rewire.News. Архів оригіналу за грудня 29, 2018. Процитовано December 28, 2018. 
  30. а б в Kotch, Alex (December 27, 2018). Who Funds PragerU's Anti-Muslim Content?. Sludge. Архів оригіналу за грудня 29, 2018. Процитовано December 28, 2018. 
  31. Kelley, Brendan Joel (June 7, 2018). PragerU’s Influence. Hatewatch. Southern Poverty Law Center. Процитовано September 8, 2018. 
  32. Gottfried, Paul. Right-wing Celebrities Play Fast and Loose With History. The American Conservative (en-US). Процитовано 2019-09-27. 
  33. Nguyen, Tina (December 9, 2018). "Let Me Make You Famous": How Hollywood Invented Ben Shapiro. Vanity Fair. Процитовано December 24, 2018. 
  34. James Kirk Wall (July 30, 2017). Debunking PragerU Fine Tuning Argument for God. ChicagoNow. Процитовано 22 червня 2019. 
  35. Tripodi, Francesca (2018). Searching for Alternative Facts: Analyzing Scriptural Inference in Conservative News Practices. Date & Society Research Institute. Процитовано December 31, 2018. 
  36. а б Kelley, Brendan Joel (June 7, 2018). PragerU's Influence. Southern Poverty Law Center. Процитовано December 31, 2018. 
  37. López G., Cristina (April 4, 2018). When conservatives claim censorship, they're often just showcasing their tech ignorance. Media Matters for America. Процитовано 11 серпня 2019. 

ПосиланняРедагувати