Відкрити головне меню
Physalis alkekengi
Physalis alkekengi
Physalis alkekengi
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Angiospermae
Еудікоти
Айстериди
Ряд: Solanales
Родина: Solanaceae
Рід: Physalis
Вид: P. alkekengi
Біноміальна назва
Physalis alkekengi
L.
Синоніми[1]
*Alkekengi officinarum Moench
  • Boberella alkekengi (L.) E.H.L.Krause
  • Physalis alkekengi var. anthoxantha H. Lév.
  • Physalis alkekengi var. orientalis Pamp.
  • Physalis ciliata Siebold & Zucc.
  • Physalis halicacabum Crantz
  • Physalis hyemalis Salisb.
  • Physalis kansuensis Pojark.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Physalis alkekengi
EOL logo.svg EOL: 581063
IPNI: 30101830-2
ITIS logo.svg ITIS: 30589

Фізаліс звичайний, марунка[2] (Physalis alkekengi) — дворічна або багаторічна розсіяно-опушена рослина родини пасльонових.

Зміст

БудоваРедагувати

Стебло прямостояче, 30—60 см заввишки, тупо-гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцевидні, неглибоковиїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесовидний, зрослолистий, п'ятироздільний, білуватий, лопаті його гостротрикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.

ПоширенняРедагувати

Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його краю) у лісах, серед чагарників.


Практичне використанняРедагувати

У харчуванніРедагувати

З плодів готують варення, мармелад, патоку, пастилу, джеми, компоти. Зелені ягоди разом з чашечкою солять, маринують. Свіжі плоди зберігаються дуже довго.[2]

Хімічний складРедагувати

Плоди фізаліса містять органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, бурштинову, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речовини, каротиноїд, вітамін С (46 мг%), гірку речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.

Фармакологічні властивостіРедагувати

В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об'єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що активізує епітелізацію тканин. У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями. Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам'яній хворобі, гнійних запаленнях сечових органів, подагрі, суглобовому ревматизмі, при одному з проявів деформуючого артрозу (так званих шпорах), при захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею й асцитом, при болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та при крововиливах. Есенцію з свіжих плодів використовують у гомеопатії.

Заготівля і зберіганняРедагувати

З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16—17% . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Plant List
  2. а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.129

ПосиланняРедагувати