Passarim
Passarim — студійний альбом Антоніу Карлуса Жобіна, що вийшов 1987 року на лейблі Verve.
Passarim | |
|---|---|
.jpg) | |
| Студійний альбом | |
| Виконавець | Антоніу Карлус Жобін |
| Дата випуску | вересень 1987 |
| Записаний | листопад 1986—березень 1987[1] |
| Жанр | босанова, джаз |
| Тривалість | 38:31 |
| Мова | португальська, англійська |
| Студія звукозапису | Polygram, Transamérica, Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
| Лейбл | Verve 833 234-1 |
| Продюсер | Паулу Жобін, Жак Мореленбаум |
| Хронологія Антоніу Карлуса Жобіна | |
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [2]
|
| Rolling Stone Album Guide |  [3]
|
| RYM | [4]
|
Створення ред.
Альбом записано у листопаді 1986 року в Ріо-де-Жанейро на студіях Polygram і Transamérica у супроводі нового гастрольного гурту Жобіма Banda Nova. У березні наступного, 1987 року, Том і Жак Мореленбаум виконали остаточне зведення та редагування альбому у Нью-Йорку.[5]
Passarim завершує «пташину» (з назвами птахів) трилогію альбомів Жобіма, розпочату Matita Perê (1973) та Urubu (1976). Це перший студійний запис композитора з Banda Nova, продюсований Паулу Жобіном і Жаком Мореленбаумом. Окрім Паулу (гітара) та Жака (віолончель), до складу Banda Nova також увійшли Данилу Кайммі (вокал і флейта), Тіан Нету (контрабас), Паулу Брага (барабани) і жіноча вокальна група: Ана Лонтра Жобін, Елізабет Жобін, Мауша Аднет, Паула Мореленбаум і Сімоне Кайммі.[5]
Крім заголовної пісні «Passarim», створеної для телесеріалу «O Tempo e o Vento», альбом містить неопубліковану «Borzeguim», маніфест на захист сельви та індіанців, і «Chansong» з оригінальним текстом англійською.[5]
Загалом для альбому було записано тринадцять пісень, включно з англійською та португальською версіями «Passarim» та «Looks Like December / Anos Dourados». Оригінальний вініловий альбом створено у двох різних версіях, що містили по 11 треків. Перелік треків в цих версіях був однаковим, але містив англійський або португальський варіант «Passarim» і «Looks Like December / Anos Dourados», залежно від видання. Одночасно з вініловою платівкою у США вийшов CD альбом з усіма 13 піснями.
Критика ред.
Реакція критики на альбом була переважно схвальною.
Леонард Фезер надав йому найвищу оцінку в огляді у Los Angeles Times: «Хрещений батько босанови не втратив хватки … Жобім, як і раніше, найкращий інтерпретатор власних творів. Особливо чарівний дотепний автобіографічний „Chansong“, що відтворює його повернення до Сполучених Штатів … Тут, коротко кажучи, міститься босанова в її первісному, незайманому вигляді».[6]
В огляді, що пропонує часопис Musician, відзначаються як безсумнівно вдалі («Chansong» та «Luiza»), так і занадто розтягнуті («Габріела») і невиразні («Bebel») композиції.[7]
Річард Гінелл (AllMusic) вважає альбом "програмною заявою Жобіма 80-х років… Титульна пісня — це один з найважливіших творів Жобіма, крик болю про знищення бразильських дощових лісів, що резонує в пам'яті протягом декількох годин… Хоча ця музика не так безпосередньо виграшна, як альбоми, продюсовані Крідом Тейлором, ця музика віддячує багаторазовим прослуховуванням — особливо розширена сюїта з музики Жобіма для фільму «Gabriela» — і наявні зразки суперечливого гумору в «Chansong» та босановна переробка «Fascinatin' Rhythm».[2]
Енциклопедія «Musicians & Composers of the 20th Century» визначає альбом як шедевр, що хоча й «не так добре відомий у Сполучених Штатах, містить деякі з найвидатніших пісень і тем Жобіма».[8]
Список композицій ред.
| Трек | Назва | Автори | Тривалість |
|---|---|---|---|
| A1 | «Passarim» | Антоніу Карлус Жобін | 3:35 |
| A2 | «Bebel» | Антоніу Карлус Жобін | 3:11 |
| A3 | «Borzeguim» | Антоніу Карлус Жобін | 4:23 |
| A4 | «Looks Like December / Anos Dourados» | Антоніу Карлус Жобін, Шику Буаркі | 3:45 |
| A5 | «Isabella» | Жиль Голдштейн, Паулу Жобін | 3:22 |
| A6 | «Fascinatin' Rhythm» | Айра Гершвін, Джордж Гершвін | 2:10 |
| B1 | «Chansong» | Антоніу Карлус Жобін | 3:18 |
| B2 | «Samba Do Soho» | Рональду Бастос, Паулу Жобін | 2:59 |
| B3 | «Luiza» | Антоніу Карлус Жобін | 2:32 |
| B4 | «Brazil Nativo» | Паулу Сезар Пінєйру, Данилу Кайммі | 3:51 |
| B5 | «Gabriela» | Антоніу Карлус Жобін | 7:56 |
Виконавці ред.
- Антоніу Карлус Жобін — фортепіано, вокал
- Себастіан Нету — контрабас
- Жак Мореленбаум — віолончель
- Паулу Брага — барабани
- Данилу Кайммі — флейта
- Паулу Жобін — гітара
- Рубенс Огана ді Міранда — перкусія
- Ана Лонтра Жобін, Данилу Кайммі, Елізабет Жобін, Мауша Аднет, Паула Мореленбаум, Паулу Жобін, Сімоне Кайммі — вокал
- Паулу Жобін, Жак Мореленбаум — продюсери
Примітки ред.
- ↑ Cabral, Sérgio (2016). Antonio Carlos Jobim: Uma biografia (порт.). Editora Lazuli LTDA. ISBN 978-8-5786-5108-4.
- ↑ а б Ginell, Richard S. Passarim • Antônio Carlos Jobim Jobim • Overview. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2014.
- ↑ Brackett, Nathan; Hoard, Christian David, ред. (2004). The New Rolling Stone Album Guide (англ.). USA: Simon and Schuster. с. 433. ISBN 978-0-7432-0169-8.
- ↑ Rate Your Music• Passarim
- ↑ а б в Passarim (порт.). Instituto Antônio Carlos Jobim. Архів оригіналу за 14 липня 2013.
- ↑ Feather, Leonard (27 листопада 1987). Jazz album briefs: Jobim, Manhattan Transfer. The Los Angeles Times (англ.). с. 298. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ Dibbell, Julian (1988). Antonio Carlos Jobim • Passarim (Verve). Musician (англ.). Amordian Press. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ Cramer, Alfred William, ред. (2009). Antônio Carlos Jobim. Musicians & Composers of the 20th Century (англ.). Т. Vol.3. Salem Press. с. 722. ISBN 978-1-58765-528-9. Процитовано 7 травня 2019.