Глива пізня

вид грибів
(Перенаправлено з Panellus serotinus)
Глива пізня
Panellus serotinus
Panellus serotinus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Тип: Базидієві (Basidiomycota)
Підтип: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Agaricomycetidae
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Міценові (Mycenaceae)
Рід: Panellus
Вид: P. serotinus
Біноміальна назва
Panellus serotinus
(Pers.) Kühner (1950)
Синоніми[1]
* Agaricus serotinus Pers. (1793)
  • Pleurotus serotinus (Pers.) P.Kumm. (1871)
  • Sarcomyxa serotina (Pers.) P.Karst. (1891)
  • Acanthocystis serotinus (Pers.) Konrad & Maubl. (1937)
  • Hohenbuehelia serotina (Pers.) Singer (1951)
  • Panus serotinus (Pers.) Kühner (1980)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Panellus serotinus
EOL logo.svg EOL: 198561
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40488
MB: 433470
IF: 433470

Глива пізня, панел пізній, глива вільхова[2] (Panellus serotinus) — вид базидіомікотових грибів родини Mycenaceae.

ОписРедагувати

Шапинка однобока, часто витягнута, язикоподібна, до 15 см довжини, до 8 см ширини, сіра, сіро-бура, пізніше брудно-вохристого кольору. Поверхня капелюшка суха, гладка, часто з борошнистим нальотом. М'якоть біла, пухка, без запаху. Пластинки спадні, спочатку білі, з віком брудно-сірувато-бурі. Споровий порошок чисто-білий або світло-фіолетовий.

Ніжка до 2,5 см довжини, 3-4 см товщини, щільна, більш-менш опушена. Іноді ніжка відсутня.

ПоширенняРедагувати

У європейській частині Росії, Україні, Кавказі, в Середній Азії. Росте на пнях і стовбурах в'яза, клена, осики, тополі, липи групами, часто зростаючись ніжками. Викликає білу гниль.

ПлодоношенняРедагувати

З кінця вересня до листопадових холодів.

Харчові властивостіРедагувати

Молодий гриб їстівний, четвертої категорії. Вживається як глива звичайна (Pleurotus ostreatus). За іншими даними — гриб умовно їстівний. У їжу можна вживати після попереднього відварювання протягом 15 хвилин і більше. Відвар необхідно злити. Їсти гриб можна тільки в молодому віці, пізніше він стає дуже жорстким зі слизькою товстою шкіркою. Також гриб втрачає смакові якості після морозів, але при цьому залишається цілком їстівним.[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати