Квасениця звичайна
Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) або щавель заячий, щавух[1] — багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками.
| Квасениця звичайна | |
|---|---|
| |
| Квасениця звичайна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Квасеницецвіті (Oxalidales) |
| Родина: | Квасеницеві (Oxalidaceae) |
| Рід: | Квасениця (Oxalis) |
| Вид: | Квасениця звичайна (O. acetosella)
|
| Біноміальна назва | |
| Oxalis acetosella L., 1753
| |
Опис ред.
Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі.
Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня.
Плід — гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.
Поширення ред.
Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у квітні-червні.
Близькі види ред.
Квасениця пряма (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.
Практичне використання ред.
Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина.
.jpg)
У харчуванні ред.
В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг%), солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислотерпкий в'язкий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна додавати до перших і других страв. Листя надає кислуватого присмаку прісним салатам з щириці, лободи, суріпиці, будяка дикого. Квасеницею присмачують яєчню, розтерте листя їдять з сиром та сендвічами. Січеним листям присипають бутерброди з ковбасою, сиром, паштетами тощо.[2]
Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який також служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком.
Збір меду з квасениці незначний.
У медицині ред.
У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.
Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.
Цікаві факти ред.
.jpg)
- Якщо пересадити цю рослину разом з хвойною підстилкою в горщик, покрити склом і поставити вдома на вікно, то вона буде вегетувати всю зиму[3]. Можна рослину відкопати і взимку з-під снігу.
- У Ірландії рослину Oxalis acetosella називають трилисником і дарують на День Святого Патрика. Це пов'язано з його листям, подібним до листя конюшини.
- Як і інші види роду Oxalis листя рослини складаються під час сну, спеки та дощу. Закриваються на ніч і квіти. Верх квітоніжки згинається і квітка звисає донизу, що запобігає потраплянню до неї роси.[2]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Щавух // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.33
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання ред.
- Квасениця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 198. — ISBN 5-88500-055-7.