Відкрити головне меню

OCaml (о-ка-ем-ель, англ. Objective Caml) — одна із реалізацій мови програмування Caml. Розширює базові можливості мови Caml об'єктно-орієнтованими можливостями.

Objective Caml
OCaml Logo.svg
Парадигма:мультипарадигмна: імперативна, функціональна, об'єктно-орієнтована
Розробник:INRIA
Останній реліз:4.06[1] (3 листопада, 2017; 23 місяці тому (2017-11-03))
Діалекти:JoCaml
Під впливом від:Caml Light, Standard ML
ОС:Cross-platform
Ліцензія:Q Public License (компілятор)
LGPL (бібліотека)
Сторінка інтернет:http://caml.inria.fr/

До набору інструментів OCaml належить інтерактивний інтерпретатор, компілятор в байт-коди, та оптимізуючий компілятор в машинні коди. OCaml має велику стандартну бібліотеку, яка робить його прийнятним для багатьох застосувань, аналогічним застосуванням Python або Perl, та потужні конструкції модульного та об'єктно-орієнтованого програмування, які роблять його прийнятним для розробки великих систем.

OCaml є наступником Caml Light. Скорочення CAML означає Categorical Abstract Machine Language, хоча OCaml не використовує цей абстрактний автомат.

ФілософіяРедагувати

OCaml об'єднує функціональний, імперативний та об'єктно-орієнтований стилі програмування під дахом ML-подібної системи типів.

Статична система типів OCaml усуває великий клас помилок програмування, які можуть викликати проблеми під час виконання програми. Однак, вона також примушує програміста враховувати обмеження системи типів, що може потребувати великої уваги. Компілятор з виведенням типів значною мірою зменшує потребу в ручному позначенні типів (наприклад, тип даних змінних та підписи функцій, як правило, вказувати не треба на відміну від мови програмування Java). Тим не менш, ефективне використання системи типів OCaml може вимагати певної гнучкості з боку розробника.

ОсобливостіРедагувати

До особливостей OCaml належить статична система типів, виведення типів, параметричний поліморфізм, хвостова рекурсія, замикання першого рівня з підтримкою в лексиці мови, функтори (параметризовані модулі), обробка винятків, та автоматичне прибирання пам'яті.

Приклади кодуРедагувати

Найкращий спосіб вивчення вихідних текстів програм на OCaml є обробка інтерпретатором в режимі «верхнього рівня». Цей режим є інетрактивним сеансом роботи з інтерпретатором OCaml, який відображає виведені типи результатів або введених виразів. Інтерпретатор в режимі «верхнього рівня» запускається програмою ocaml:

  $ ocaml
       Objective Caml version 3.09.0

  #

Після цього, можна вводити код в рядку запиту, який починається на «#». Наприклад, для обчислення 1+2·3:

  # 1 + 2 * 3;;
  - : int = 7

OCaml робить висновок, що тип виразу має бути int (машинне ціле) та виводить результат 7.

Hello WorldРедагувати

Наступна програма hello.ml:

 print_endline "Hello world!";;

може бути скомпільована в байт-коди:

$ ocamlc hello.ml -o hello

та виконана:

$ ./hello
Hello world!
$

Алгоритм ЕвклідаРедагувати

Рекурсивна функція для обчислення найбільшого спільного ділильника за алгоритмом Евкліда матиме вигляд:

let rec gcd a b =
  if b=1 then 1 else
    let rest = a mod b in
      if rest = 0 then b else gcd b rest;;

Гра "Вгадай число"Редагувати

OCaml позиціюється як мова загального призначення, тому на ній можна писати програми не тільки з науковими цілями.

let secret = Random.int 100 in
let rec wait () =
	print_string "Ваша пропозиція: ";
	analyze (read_int ())
and analyze input =
	if input = secret then print_string "Правильно! Ви вгадали.\n"
	else if input < secret
		then print_and_wait "Ні, занадто маленьке\n"
		else print_and_wait "Ні, занадто велике\n"
and print_and_wait x = print_string x; wait ()
in
print_and_wait "
	Запрошуємо до гри \"Вгадай число\", написаної на OCaml!
Я тільки що загадав число у межах [0..100]
і тобі треба постаратись його відгадати. Щасти!\n" ;;

ЗастосуванняРедагувати

OCaml є мовою програмування загального призначення, однак, до найвідоміших її застосувань належать:

Комп'ютерні наукиРедагувати

ЗноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати