Низини
Низини (пол. Niziny), раніше Дусівці — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 967 осіб (2011[1]).
Село
.jpg) Збудована у 1641 р. (або 1630 р.), розібрана у 1952 р. Координати 49°52′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.867° сх. д.Координати: 49°52′ пн. ш. 22°52′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 22.867° сх. д.
|
Назва ред.
Понад півтисячоліття село називалося Дусівці. В 1977 р. в ході кампанії ліквідації українських назв серед 120 сіл були перейменовані й Дусівці, хоча на 5 років у 1981—1986 рр. селу повертали історичну назву.
Розташування ред.
Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 16 км на північний схід від Перемишля та 67 км на схід від Ряшева.
Історія ред.
Вперше згадуються Дусівці 15 вересня 1388 р., коли король Владислав Ягайло на прохання Яська зі Спрови гербу Одровонж перевів село з польського права на магдебурзьке.
До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.
15 листопада 1860 р. через село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга зі станцією в селі.
У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 752 жителі, 736 були греко-католиками, 6 — римо-католиками, а 10 — юдеями.[2]
У 1934—1939 рр. село належало до ґміни Стубно Перемишльського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 670 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 15 євреїв[3].
У липні 1944 року радянські війська оволоділи селом і незабаром оголосили про передачу території Польщі. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР, понад тиждень тримали під відкритим небом на станції Журавиця за 8 км від Дусівців. Коли скінчилися харчі, дусівчани поїхали до своїх стодол за залишеними припасами, однак їх зустріли приїжджі з-під Львова поляки, які заявили, що тут уже все польське, і нічого не дозволили взяти українцям. Українці про сутичку повідомили УПА і 17 вересня 1945 р. село серед ночі було спалене дощенту, а польські переселенці змушені були виїхати під Вроцлав. А 1947 року тут поселились поляки з Ганзлювки з-під Ланцута. Планування та забудова села зазнали значних змін.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 491 | 118 | 339 | 34 |
| Жінки | 476 | 90 | 310 | 76 |
| Разом | 967 | 208 | 649 | 110 |
Церква ред.
У 1641 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка мала статус парафіяльної. Будівничим був тесля Щірб'явий Іван[5]. З 1822 року і до виселення українців вона мала філіяльний статус, належавши до парафії Валява Перемиського деканату (після Першої світової війни — Радимнянського деканату) Перемишльської єпархії. Після виселення українців, церква занепала, а у 1952 році розібрана на будматеріали.
-
Вигляд храму у 1930-х роках. -
Вигляд споруди перед руйнацією. -
Церква Покрови у Дусівцях в середині ХХ ст. -
Церква Покрови Богородиці у Дусівцях під час руйнаціїу 1952 році -
Руїни церкви у 1952 році
.jpg)
Відомі люди ред.
- Уродженці
- Альфонс Созанський (1755—1817) — церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, проповідник.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Dusowce (z Chałupkami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 231. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Щірб'явий Іван//Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання ред.
- Strona miejscowości Niziny [Архівовано 3 грудня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
- Фото церкви в Дусівцях [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Перемишльського повіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |