Відкрити головне меню
«Ніколосо да Рекко»
Nicoloso da Recco
Nicoloso da Recco.jpg
Італійський ескадрений міноносець «Ніколосо да Рекко»
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Навігаторі»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Порт приписки Анкона
На честь флорентійського мореплавця Ніколосо да Рекко
Корабельня CNR, Анкона
Закладено 14 грудня 1927
Спущено на воду 5 січня 1930
Введено в експлуатацію 20 травня 1930
На службі 19301951
Статус 30 липня 1954 списаний на брухт
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Окупація Албанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля Калабрії
Бій біля мису Матапан
Бій біля Скеркі-Бенк
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 930 тонн (стандартна)
2 693 тонн (повна)
Довжина 107 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,5 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Odero
Гвинти 2
Потужність 55 000 к.с.
Швидкість 38 вузли (71 км/год)
Дальність плавання 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 224 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 6 (3 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
56 глибинні бомби
Зенітне озброєння 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915
8 × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda Mod. 31

«Ніколосо да Рекко» (італ. Nicoloso da Recco) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Навігаторі» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

ІсторіяРедагувати

«Ніколосо да Рекко» закладений 9 жовтня 1927 на верфі компанії CNR в Анконі. 10 березня 1930 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Корабель отримав свою назву на честь відомого мореплавця з Флоренції, що прославився у XIV столітті, перебуваючи на службі португальського короля Альфонса IV.

Есмінець узяв участь у двох місіях під час громадянської війни в Іспанії. У травні 1939 року брав участь в окупації Албанії італійськими військами.

На час вступу Італії у Другу світову війну «Ніколосо да Рекко» перебував у складі XVI ескадри есмінців, разом з однотипними «Емануеле Пессаньо», «Луча Таріго» та «Антоніо Узодімаре».

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився у бою біля Калабрії, мису Матапан, у біля Скеркі-Бенк, супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

Після проголошення перемир'я корабель відплив з порту Таранто з часткою італійського флоту (лінкори «Кайо Дуіліо», «Андрео Доріа»; легкі крейсери «Луїджі Кадорна», «Помпео Магно») на Мальту, де 12 вересня кораблі здалися союзникам у Валлеті. 14 вересня «Ніколосо да Рекко» відплив з частиною італійського флоту до Александрії. У подальшому есмінець до кінця війни діяв разом з британськими та іншими союзними кораблями на морських комунікаціях у Середземному морі.

Загалом до перемир'я корабель брав участь у 176 бойових виходах, зокрема 70 разів залучався до ескорту транспортних конвоїв, пройшов 68 318 миль.

«Ніколосо да Рекко» був єдиним ескадреним міноносцем серед кораблів свого типу, що вціліли в роки світової війни. Розібраний на металобрухт у липні 1954 року.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Franco Bargoni. Esploratori Italiani. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1996.
  • Maurizio Brescia. Cacciatorpediniere Classe «NAVIGATORI». Parma, Ermanno Albertelli Editore, 1995 ISBN 88-85909-57-4
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La marina tra vittoria e sconfitta 1940—1943, Mondadori, 1994