Мессьє 49
Мессьє 49 (М49, інші позначення -NGC 4472,ARP 134) — є еліптичною галактикою розташованою на відстані 49 мільйонів світлових років від Землі у напрямку сузір'я Діви. Цей об'єкт входить до числа перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
| Мессьє 49 | |
|---|---|
 | |
| Відкриття | Шарль Мессьє 19 лютого 1771 |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | Діва |
| Пряме піднесення | 12г 29х 46.7с[1] |
| Схилення | +08° 00′ 02″[1] |
| Червоний зсув | 0.003326±0.000022 |
| Променева швидкість | 997±7 км/с |
| Відстань | 49 міл. |
| Видима зоряна величина (V) | 8,3 |
| Яскравість поверхні (specify) | 13,2 |
| Характеристики | |
| Габбл-тип | E4 |
| Тип | еліптична галактика |
| Позначення | |
| PGC 41220, M 49, UGC 7629, MCG 1-32-83, ZWG 42.134, ARP 134, VCC 1226 | |
Характеристики ред.
М49 належить до класу еліптичних галактик типу Е4. Вона активно взаємодіє з сусідньою галактикою NGC 4621, тому класифікується як пекулярна і має позначення ARP 134 в атласі пекулярних галактик. М49 входить до Скупчення Діви, і є найяскравішим членом серед інших галактик[2].
Примітні об'єкти ред.
Передбачувана чорна діра ред.
Дослідження за допомогою орбітального телескопа «Хаббл» показали, що в ядрі галактики перебуває кандидат у надмасивні чорні діри[3].
Супернова SN 1969Q ред.
У М49 була зареєстрована поки що тільки одна наднова — SN 1969Q.[4] Цю наднову було відкрито у червні 1969 р.[5]
Спостереження ред.
Ця найяскравіша зі скупчення галактик в Діві легко може бути знайдена навесні в польовий бінокль чи шукач телескопа на лінії δ Діви — β Лева (або в західній вершині рівностороннього трикутника зі стороною δ — ε Діви) у вигляді трохи овальної дифузної плямочки. Навіть у самий апертурний телескоп галактика так і залишається дифузним овалом (хоча і більшого розміру) з несильною концентрацією яскравості до центру. Це характерно для телескопічних зображень еліптичних галактик. Урізноманітнюють вигляд кілька зірок переднього плану (одна з яких проектується на периферію галактики), які належать нашій Галактиці. У найближчому оточенні М49 — на відстані менше 30 кутових хвилин — можна перевірити свій телескоп і якість неба на більш слабких об'єктах з каталогу NGC: 4488 (12.1m), 4470 (12.2 m), 4492 (12.4m), 4464 (12.8m), 4466 (14m) і 4465 (14.9m).
Сусіди по небу з каталогу Мессьє ред.
- М61 — (південніше) гарна галактика;
- М58, М59 і М60 — (на північний схід) східні члени того ж скупчення галактик в Діві;
- М87, М86 і М84 — (на північ) еліптичні галактики центру скупчень
Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє» ред.
Примітки ред.
- ↑ а б NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 4472. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 26 вересня 2006.
- ↑ A. Sandage, J. Bedke (1994). Carnegie Atlas of Galaxies. Washington, D.C.: Carnegie Institution of Washington. ISBN 0-87279-667-1.
- ↑
Lisa-Joy Zgorski, Linda Sparke (2 лютого 2009). Astronomers Discover Link Between Supermassive Black Holes and Galaxy Formation (англійською) . The National Science Foundation, Press Release 09-012. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 19 лютого 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Longitude & of = pre_text & zv_breaker = 30000.0 & list_limit = 5 & img_stamp = YES NASA / IPAC Extragalactic Database. Results for supernova search near name "NGC 4472". Процитовано 19 лютого 2009.
- ↑ R. Barbon, E. Cappellaro, F. Ciatti, M. Turatto, C. T. Kowal (1984). A revised supernova catalogue. Astronomy & Astrophysics Supplement Series. 58: 735—750.
Див. також ред.
Зовнішні посилання ред.
- NGC 4472 в Новому загальному каталозі: 4472 англійською, 4472 французькою
- 4472 Інформація про NGC 4472 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- 4472 NGC 4472 в базі SIMBAD(англ.)
- 4472 NGC 4472 в базі Vizier(англ.)
- 4472 NGC 4472 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- M49 на WikiSky
- Популярна Механіка[недоступне посилання з квітня 2019]
Навігатори ред.
| ◄ NGC 4468 | NGC 4469 | NGC 4470 | NGC 4471 | NGC 4472 | NGC 4473 | NGC 4474 | NGC 4475 | NGC 4476 ► |
