Мессьє 106
Мессьє 106 (М106, інші позначення — NGC 4258, ZWG 243.67, UGC 7353, VV 448, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, PGC 39600) — галактика у сузір'ї Гончі Пси.
| Мессьє 106 | |
|---|---|
 | |
| Відкриття | Мешан П'єр Франсуа Андре 30 липня 1781 |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | Гончі Пси |
| Пряме піднесення | 12г 18х 57.5с[1] |
| Схилення | +47° 18′ 14″[1] |
| Відстань | 23.7 ± 1.5[2][3] |
| Видима зоряна величина (V) | 8,3 |
| Яскравість поверхні (specify) | 13,5 |
| Характеристики | |
| Габбл-тип | SAB(s)bc[1] |
| Тип | галактика |
| Позначення | |
| PGC 39600, M 106, UGC 7353, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, ZWG 243.67, VV 448 | |
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Відкриття ред.
Відкривачем цього об'єкта є Мешан П'єр Франсуа Андре, який вперше спостерігав за об'єктом 30 липня 1781.
Характеристики ред.
У 60-х роках XX століття у галактики розгледіли два додаткових спіральних рукави, видимих у радіо-і рентгенівському діапазонах, у яких немає зірок.
Деякі вчені вважали ці рукави джета-викидами, сформованими надмасивною чорною дірою яка розташована в центрі галактики. Група вчених з Університету штату Меріленд стверджує що рукави сформовані не джетами (хоча вони і були виявлені). Вчені проводили спостереження за допомогою 6 телескопів: Digitized Sky Survey, Габбл, Very Large Array (радіодіапазон), в рентгенівському діапазоні спостереження вели обсерваторії Чандра, XMM-Newton і Спітцер в інфрачервоному.
Аналіз даних показав, що рукави складаються з газу, нагрітого ударними хвилями. У радіодіапазоні виявлені потужні викиди з ядра галактики які можуть породжувати ударні хвилі. На знімку зробленому телескопом Чандра видно результати взаємодії рукавів з джетами, викинутими з чорної діри. M106 — яскрава Sbp галактика. Ця класифікація — через можливе існування малої перепони в центральній області. Нахил M106 дуже схожий на нахил M31, який пояснює, чому маршрути пилу так видно. Спіральні рукави, здається, закінчуються в яскравих синіх областях. Ці області — ймовірно області молодого зореутворення, які є у владі молодих, дуже гарячих, яскравих і масивних зірок. Дослідження в довжинах хвиль радіо показали цікаві подробиці щодо центру цієї галактики. Ядро ймовірно містить 36 мільйонів сонячних мас в межах 40,000 AU.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мессьє 106 |
Примітки ред.
- ↑ а б в г NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Messier 106. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 грудня 2006.
- ↑ J. L. Tonry, A. Dressler, J. P. Blakeslee, E. A. Ajhar, A. B. Fletcher, G. A. Luppino, M. R. Metzger, C. B. Moore (2001). The SBF Survey of Galaxy Distances. IV. SBF Magnitudes, Colors, and Distances. Astrophysical Journal. 546 (2): 681—693. arXiv:astro-ph/0011223. Bibcode:2001ApJ...546..681T. doi:10.1086/318301.
- ↑ Macri, L. M.; Stanek, K. Z.; Bersier, D.; Greenhill, L. J.; Reid, M. J. (2006). A New Cepheid Distance to the Maser-Host Galaxy NGC 4258 and Its Implications for the Hubble Constant. Astrophysical Journal. 652 (2): 1133—1149. arXiv:astro-ph/0608211. Bibcode:2006ApJ...652.1133M. doi:10.1086/508530.
Зовнішні посилання ред.
- NGC 4258 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 4258 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 4258 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 4258 в базі Vizier(англ.)
- NGC 4258 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
Навігатори ред.
| ◄ NGC 4254 | NGC 4255 | NGC 4256 | NGC 4257 | NGC 4258 | NGC 4259 | NGC 4260 | NGC 4261 | NGC 4262 ► |
