Нічниця велика

вид ссавців
(Перенаправлено з Myotis myotis)
Велика нічниця
Нічниця велика у Мартинівській печері
Нічниця велика у Мартинівській печері
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Нічниця (Myotis)
Вид: Велика нічниця
Myotis myotis
(Borkhausen, 1797)
Ареал
Ареал
Посилання
Вікісховище: Myotis myotis
Віківиди: Myotis myotis
EOL: 327603
ITIS: 632035
МСОП: 14133
NCBI: 51298
Fossilworks: 94474

Нічниця велика або звичайна нічниця (Myotis myotis) — рідкісний вид кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Маса представників зазвичай становить 16—40 г, довжина тіла 62—83 мм, довжина хвоста 51—60 мм, довжина передпліччя 57—66 мм, розмах крил 35—43 см.

Зовнішній вигляд ред.

Вуха середньої довжини, широкі; маска майже не оволоснена, з рожевою шкірою; ступня з кігтями приблизно рівна половині гомілки. Крила великі, широкі. Криловая перетинка кріпиться до підстави зовнішнього пальця ступні. Епіблема нерозвинена. Хутро довге, нерівне. Забарвлення спини від попелясто-сірого до оливково-бурого, черева — сірувато- або палево-білясте.

Розповсюдження ред.

Велика нічниця поширена в лісовій зоні від Західної Європи (включаючи Велику Британію) до заходу Білорусі, Молдови і південного заходу України.

На території України поширені у печерах Тернопільської та Чернівецької областей; зокрема велика кількість особин у печері Угринь, Чортківського району, Тернопільської області, де нічниці розмножуються та впадають у зимову сплячку.

Поведінка ред.

 
Великі нічниці під час зимової сплячки збираються у великі зграї для кращого виживання

Селиться в печерах і старих штучних спорудах. Вилітає на полювання пізно, політ спокійний, маневрений. Годуються зазвичай в листяних лісах, або на галявинах, полюючи в повітрі і збираючи з підстилки комах та інших безхребетних. Ехолокаційні сигнали середньої інтенсивності в діапазоні 65-25 кГц, з максимальною амплітудою на частоті біля 35-40 кГц.

Розмноження ред.

Розмножується на початку літа, виводкові колонії складають до кількох тисяч самок, самці зазвичай тримаються відокремлено. Зимує в різних підземних притулках, в межах 100—150 км від літніх місць мешкання. Спаровування після закінчення лактації або протягом зимування. Приносить 1 дитинча в кінці травня — початку червня, вагітність триває близько 60 діб, лактація — близько 40 діб.

В місцях співіснування з нічницею гостровухою формує гібриди з нею. Гібридні особини описано, зокрема, із Закарпаття й Буковини, а також з Румунії (див. також гібриди ссавців).

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Coroiu, I., Juste, J. & Paunović, M. (2016) Myotis myotis: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.) 25 квітня 2016