Morbidelli

італійський виробник мотоциклів

Morbidelli — італійська компанія-виробник мотоциклів, заснована Джанкарло Морбіделлі в Пезаро. В кінці 1970-х і на початку 1980-х років компанія була особливо успішною у мотогонках серії Гран-Прі. Команда тричі вигравала чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів у класі 125сс (в 1975, 1976 і 1977 роках) та одного разу в класі 250сс (у 1977).

Morbidelli
ТипАкціонерне товариство
Правова формаS.p.A.
Галузьмашинобудування
Засновано1960
Засновник(и)Джанкарло Морбіделлі
Закриття (ліквідація)1982
Штаб-квартираІталія Пезаро, Італія
Продукціямотоцикли, металорізальні та деревообробні верстати
Холдингова компаніяSCM GROUP
museomorbidelli.it
CMNS: Morbidelli у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Morbidelli V8

Компанія починала як виробник дерев'яної фурнітури для меблів. З часом фірма збільшилась і на ній працювало до 300 співробітників, проте найбільшою пристрастю засновника були мотоцикли і мотогонки. Джанкарло Морбіделлі використовував деревообробний бізнес для фінансування своєї гоночної команди.

Джанкарло Морбіделлі народився в Пезаро в 1934 році, був старшим сином в селянській родині. Він навчався в технікумі, і, після його закінчення, починає працювати на механічному заводі. Згодом Джанкарло відкриває власний заводик з виробництва спеціальних деревообробних верстатів.

Завдяки своїй інтуїції та технічним здібностям, він виводить свій завод на рівень одного з найпотужніших та найвідоміших у деревообробній галузі; підприємство швидко зростання, персонал збільшується до понад 300 співробітників.

Але головною пристрастю Джанкарло ще з підліткового віку були мотоцикли і мотогонки. Тому разом з просування бренду «Morbidelli» в усьому світі, в кінці 1960-х років він вирішує почати планування і виробництво гоночних мотоциклів, які мають великий успіх у 1970-х роках, здобувши багато перемог, зокрема чотири титули чемпіона світу з 1975 по 1977 роки.

В кінці 1970-х років Джанкарло починає підтримувати його син Джанні, який виступає у авомобільних перегонах Формула-1.

На початку 1990-х років Джанкарло вирішує продати підприємство з виготовлення верстатів та повністю присвятити себе мотоциклам. Він починає проектує і випускає обмежену серію мотциклів з V-подібним восьмициліндровим двигуном об'ємом 850 см³, якому немає рівних у світовому виробництві. Зі своїми незрівнянними характеристиками, мотоцикл у 2001 році входить до книги рекордів Гіннеса як самий дорогий мотоцикл у світі.

У 1999 році Джанкарло, який ще з молодості колекціонує мотоцикли, будує музей з критою площею близько 3 000 м² та відкриває виставку близько 350 мотоциклів, випущених протягом XX століття. Ця робота є результатом більш ніж 25 років досліджень і співпраці з колекціонерами і знаючим людьми цього сектора в усьому світі.

Музей знаходиться в Пезаро.

Участь у мотогонках

ред.

MotoGP

ред.

В середині 1970-х років Морбіделлі переманив до себе німецького інженера Йорга Мюллера, творця знаменитих гоночних «п'ятдесяток» Van Veen Kreidler. Паоло Пілері і П’єр Паоло Б’янчі вигравали чемпіонат світу три роки поспіль — у 1975, 1976 і 1977 роках. Потім Морбіделлі прийшов до угоди з компанією Benelli (не мотоциклетної, а збройової), і спільно вони налагодили дрібносерійне виробництво гоночних мотоциклів під маркою MBA (Morbidelli Benelli Armi), що втілилось у ще два чемпіонські титули.[1]

Сезон Клас Титул конструктора Титул пілота Переможець Примітка
1975 125сс + +   Паоло Пілері
1976 125сс + +   П’єр Паоло Б’янчі
1977 125сс + +   П’єр Паоло Б’янчі
250сс +   Маріо Лега
1978 125сс + +   Еугеніо Лаззаріні команда виступала під маркою MBA
1980 125сс + +   П’єр Паоло Б’янчі команда виступала під маркою MBA

Цікаві факти

ред.
  • До 1976 року мотоцикли Morbidelli були недоступними для пересічних споживачів, вони продавались лише професійним мотогонщикам.[2]

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Александр Воронцов (04.05.2011). Реквием по «осьмушкам» (рос.) . ООО "Издательство "За рулем". Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 08.08.2013.
  2. Turbo_KITT (24.09.2013). Мотоцикл Morbidelli с V8 (рос.) . bikepost.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25.09.2013.