Гвинтівка Мондрагона
Гвинтівка Мондрагона — перша в світі[2] самозарядна гвинтівка, розроблена в Мексиці генералом Мануелем Мондрагоном (ісп. Manuel Mondragón).
| Гвинтівка Мондрагона | |
|---|---|
 | |
| Тип | самозарядна гвинтівка |
| Походження |
 Мексика |
| Історія використання | |
| На озброєнні |
1887—1949 (Мексика) з 1932 (інші країни) |
| Оператори | Див. Оператори |
| Війни |
Перша світова війна Японсько-китайська війна Друга світова війна Перуано-еквадорська війна Громадянська війна в Китаї Корейська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Мануель Мондрагон (ісп. Manuel Mondragó n) |
| Розроблено | 1884 |
| Виробник | Dirección General de Industria Militar del Ejército |
| Виготовлення | з 1887 |
| Виготовлена кількість |
~1 175 000 |
| Варіанти | автоматична гвинтівка, карабін, снайперська гвинтівка, легкий кулемет |
| Характеристики | |
| Вага | 4,18 кг |
| Довжина | 1105 мм |
| Довжина ствола | 577 мм |
|
| |
| Набій | 7 × 57 мм (з 1900 року) |
| Калібр | 7 мм |
| Дія | відведення порохових газів, поворотний затвор |
| Дульна швидкість | 710 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 200—550 м |
| Максимальна | 900 м |
| Система живлення | відокремлений[1] магазин на 8, 10, 20, 30 або 100 патронів |
| Приціл | механічний або оптичний |
|
| |
Гвинтівка Мондрагона у Вікісховищі | |
Історія ред.
Самозарядна гвинтівка Mondragon (Мондрагон') була розроблена в Мексиці генералом Мануелем Мондрагоном. Мондрагон розпочав роботи по створенню гвинтівок з ручним перезарядженням ще наприкінці 19 століття, і до 1896 року запатентував першу самозарядну гвинтівку своєї конструкції під оригінальний малокаліберний патрон великої потужності 5,2×68 майора Едуарда Рубіна. До 1900 року Мондрагон перейшов на звичайні патрони калібру 7×57 мм, що перебували на озброєнні Мексиканської армії, і до 1907 року розробив цілком досконалу для свого часу самозарядну гвинтівку[1], яку назвав на честь президента Мексики П. Діаса[3].
У 1908 році ця гвинтівка була офіційно прийнята на озброєння Мексиканської армії, і, оскільки в Мексиці не малося виробництв потрібного рівня, замовлення на виробництво нової гвинтівки був розміщений в Швейцарії, на збройовому заводі SIG. Гвинтівка отримала офіційну назву «Fusil Porfirio Diaz Systema Mondragon», проте Мексиканська армія отримала лише незначну кількість цих гвинтівок, оскільки через політичну нестабільність в Мексиці повністю замовлення сплачене не було. Кілька тисяч гвинтівок системи Мондрагон залишилися в Швейцарії, і в 1915 році вони були здебільшого продані до Німеччини. У Німеччині гвинтівки Mondragon потрапили частиною в піхоту (де показали себе не дуже добре через підвищеній чутливості до окопного бруду), а частиною в авіацію, де використовувалися для озброєння аеропланів аж до появи авіаційних кулеметів. В «авіаційному» варіанті ці гвинтівки іменувалися Fliegerselbstladekarabiner Modell 1915 і комплектувалися 30-патронними барабанними магазинами.
Конструкція ред.
Потрібно відзначити, що гвинтівки Мануеля Мондрагона значно випередили свій час; багато її особливостей надалі зустрічалися в інших, більш успішних системах. Гвинтівка використовує загальноприйняту наразі, але незвичайну наприкінці XIX століття, автоматику з відведення порохових газів та поворотним затвором. У газовідвідному тракті є спеціальний вентиль, що дозволяє перекривати газовідвід, тим самим перетворюючи гвинтівку з самозарядної в звичайну магазинну з ручною перезарядкою. Газовий поршень пов'язаний з групою затвора за допомогою довгого штовхача, що йде з-під ствола до рукоятки затвора з правого боку ствольної коробки (це рішення надалі було запозичене Джоном Гарандом в його гвинтівці М1). Поворотна пружина розташована під стволом, і діє на штовхач затвора.
Особливість системи Мондрагона полягає в тому, що на рукоятці затвора є спеціальна засувка, при натисканні на яку затвор розчіплюється зі стрижнем-штовхачем так, що при ручній перезарядці стрільцю немає необхідності стискати досить жорстку поворотну пружину. Замикання ствола здійснюється поворотним затвором, що має дві групи бойових упорів — в передній і задній частинах затвора. Поворот затвора здійснюється при взаємодії виступів на масивній підставці рукоятки затвора зі спіральними пазами в тілі затвора. У задній частині ствольної коробки передбачений пружинний буфер затвора.
Живлення ранніх експериментальних гвинтівок Мондрагона здійснювалося з фіксованих неокремих магазинів за допомогою спеціальних пачок з дворядним розташуванням патронів (також в подальшому скопійованих Гарандом); в серійних гвинтівках використовувалися відокремлені коробчасті магазини з дворядним розміщенням патронів. Спорядження патронів в магазини також можливо і при примкнутих магазинах, через відкритий затвор, за допомогою обойм або одиночними патронами. У Німеччині для гвинтівок Мондрагона були розроблені магазини збільшеної місткості — «піхотний» коробчатий на 20 набоїв і «авіаційний» барабанний на 30 набоїв.
Оператори ред.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Примітки ред.
- ↑ а б Mondragón на world.guns.ru. Архів оригіналу за 10 серпня 2010. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ HISTORIC FIREARM OF THE MONTH, March 2001. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ Memorial de artillería, Serie V Tomo VII — 1909
Джерела ред.
- Mondragón на сайті world.guns.ru (рос.)
- Forgotten Weapons — M1894 [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Forgotten Weapons — M1908 [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)