Missale Romanum Glagolitice
«Missale Romanum Glagolitice»(лат.)=Глаголичний римський міссал або «Міссал за законом Римського двору» (хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora) — міссал, опублікований 22 лютого 1483 року (через 28 років після видання Біблії Гутенберга). Перша хорватська друкована книга[2] і перший європейський друкований міссал, де було використано не латинський лист, а глаголиця[3].
| Missale Romanum Glagolitice | |
 | |
| Назва |
лат. Missale Romanum Glagolitice хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora |
|---|---|
| Головний предмет твору | Меса |
| Жанр | Богослужбові книги |
| Мова твору або назви | церковнослов'янська мова |
| Дата публікації | 22 лютого 1483 |
| Каталожний код | M2410810[1] |
| Сторінка | 220 |
Характеристика видання ред.
Міссал написаний «кутовою» хорватською глаголицею на хорватському підвиді церковнослов'янської мови і призначався для здійснення богослужінь на глаголичному обряді. Він містить 220 аркушів формату 27 × 18 сантиметрів (останній лист не зберігся, але ймовірно, на ньому не було тексту)[4]. При друку використовувалися чорний і червоний кольори, літери і гравюри були розфарбовані від руки[4]. Палеографічний і лінгвістичний аналіз тексту показує, що книга була складена і видана хорватами з Істрії.
Дата публікації — 22 листопада 1483 року — вказана на колофоні[5], проте місце видання невідомо. Спочатку передбачалося, що міссал був надрукований в Венеції, однак сучасні дослідники схиляються до версії, що його видали на території Хорватії[5].
До наших днів дійшло одинадцять неповних копій і шість фрагментів книги, п'ять з яких зберігаються в Загребі: по дві одиниці в Національній і університетській бібліотеці і Хорватської академії наук і мистецтв і одна копія в монастирі францисканців. Ще одна копія знаходиться в монастирі домініканців на острові Брач. Решта п'ять примірників знаходяться в Бібліотеці Конгресу (Вашингтон), Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург), Австрійської національної бібліотеки (Відень) і Ватиканській апостольській бібліотеці (два примірники).
У 1971 році міссал був перевиданий. При цьому були використані копії, що зберігаються в Національній та університетській бібліотеці Загреба і Ватиканській апостольській бібліотеці.[4]
Примітки ред.
- ↑ http://www.gesamtkatalogderwiegendrucke.de/docs/M2410810.htm
- ↑ Misal po zakonu rimskoga dvora, 1483. [Архівовано 14 листопада 2013 у Wayback Machine.] (хорв.). Nacionalna i sveučilišna knjižnica u Zagrebu.
- ↑ Eduard Hercigonja. Historical, social and cultural-environmental conditions of the origin and development of croatian glagolitic printing (on the occaison of the 500th anniversary of the editio princeps of the 1483 Missal) (хорв.) // Slovo : časopis Staroslavenskoga instituta u Zagrebu. — Zagreb, 1984. — Br. 34.
- ↑ а б в Vlasta Radan.Physical description [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.). Missale Romanum Glagolitice Editio Princeps.
- ↑ а б Inkunabulistika [Архівовано 8 березня 2020 у Wayback Machine.] (хорв.). Croatian History.