Відкрити головне меню

Полівка

рід ссавців
(Перенаправлено з Microtus)

Систематика і таксономіяРедагувати

Родинні групиРедагувати

Рід Microtus входить до складу триби (групи родів) «сірих нориць» (Arvicolini) разом з родами Arvicola (є у фауні України), Chionomys (є у фауні України), Lasiopodomys, Blanfordimys тощо.

Обсяг родуРедагувати

Рід є одним з найбільших за обсягом як у світовій фауні, так і теріофауні України. У світовій фауні рід Microtus (s. l.) представлений 62 видами, в Україні — 8 видів (якщо вкл. Terricola у склад Microtus).

види, що відійшли до роду AlexandromysРедагувати

Низка видів далекосхідних та північноамериканських полівок, яких до 1990-х років розглядали у складі Microtus s. lato, відійшла у окремий рід Alexantromys s. lato:

  • палеоарктичні групи: група Alexandromys (s. str.): abbreviatus, fortis, evoronensis, maximowiczii, middendorffi, mongolicus, mujanensis, miurus, sachalinensis; група Stenocranius: gregalis; група Pallasiinus: limnophilus, montebelli, oeconomus; група «clarkei»: clarkei[1], група «kikuchii»: kikuchii;
  • неоарктичні групи: група Mynomes: breweri, californicus, canicaudus, mexicanus, montanus, oaxacensis, oregoni, pennsylvanicus, guatemalensis, townsendii; група Pitymys: ochrogaster, pinetorum, quasiater; група Aulacomys: chrotorrhinus, longicaudus, richardsoni, xanthognathus; група Orthriomys: umbrosus.

види, що відійшли до роду VolemysРедагувати

До роду Volemys Zagorodniuk, 1990 (волеміс) відносяться два види: Volemys millicens (волеміс сичуаньський), Volemys musseri (волеміс массеровий).

Microtus у фауні УкраїниРедагувати

У фауні Україні під представлений такими 6-ма видами Microtus s. str. (в дужках — синоніми):

Види Microtus levis, Microtus obscurus та Microtus arvalis формують групу видів-двійників, яку донедавна вважали єдиним політипним видом «звичайна полівка», Microtus arvalis sensu lato.

Окрім того, група чагарникових нориць (чагарникових полівок, дернівок, нориків) — Terricola Fatio, 1867 — розглядається то у складі Microtus, то як окремий рід. У фауні України Terricola представлені двома видами:

Біологія, екологіяРедагувати

 
Сліди полівки, яка бігла риссю

Загалом всі види є звичайними у більшості типів місцезнаходжень і часто мають високу чисельність. Основний клас біотопів цієї групи тварин — лучно-степові місцезнаходження, нерідко заплавні комплекси, степові ділянки, узлісся і галявини лісу, сади з розвиненим трав'янистим ярусом, сільськогосподарські угіддя. Такий набір біотопів визначається тим, що полівки — спеціалізовані фітофаги, зеленоїди, які живляться переважно наземними вегетативними частинами трав'янистих рослин, значно рідше — насінням або кореневищами.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Baillie, J. 1996. Microtus/Volemys clarkei.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полівка
  • Громов И. М., Ербаева М. А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — Санкт-Петербург, 1995. — 525 с.
  • Громов И. М., Поляков И. Я. Полевки (Microtinae) // Фауна СССР. Млекопитающие, 3, 8. — Л.: Наука, 1977. — 504 с.
  • Загороднюк И. В. Кариотипическая изменчивость и систематика серых полевок (Rodentia, Arvicolini). Сообщение I. Видовой состав и хромосомные числа // Вестник зоологии. — 1990. — Том 24, № 2. — С. 26-37.
  • Загороднюк И. В. Таксономия и распространение серых полевок (Rodentiformes: Arvicolini) фауны Украины // Млекопитающие Украины. — Киев: Наукова думка, 1993. — С. 63-76. [1]
  • Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5). [2][недоступне посилання з квітень 2019]
  • Крижов П. А. Географічне поширення шкідливих гризунів УСРР // Збірник Праць Зоологічного музею Укр. АН. — 1936. — № 16 (1935). — С. 33-91.
  • Огнев С. И. Подсемейство Microtinae. Полевки / Звери СССР и прилежащих стран. Том 7. — М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. — 706 с.
  • Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference / Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (eds.). [3]