Відкрити головне меню
Microcebus
Microcebus gerpi
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirhini)
Інфраряд: Лемуровиді (Lemuriformes)
Надродина: Лемури (Lemuroidea)
Родина: Макієві (Cheirogaleidae)
Рід: Microcebus
É. Geoffroy, 1834
Мапа поширення
Мапа поширення
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Microcebus
EOL logo.svg EOL: 39321
ITIS logo.svg ITIS: 572786
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13149
Fossilworks: 143024

Microcebus — рід лемуровидих приматів, ендеміків Мадагаскару, де надають перевагу різним лісовим або гірським середовищам існування. Мають невеликі розміри, великі очі й вуха, еліптичні короткі писочки. Вдень відпочивають у круглих гніздах зроблених з листя і гілок, а вночі виходять у пошуках в першу чергу фруктів, але також комах. У періоди посухи, як правило, впадають у сплячку, використовуючи жирові запаси, які накопичуються на задніх ногах і в хвості.

ОписРедагувати

Мають м'яке, коротке хутро, червонувато-коричневе або сіре зверху, знизу білувате. Задні кінцівки довші, ніж передні, голова з короткою мордою, округлим черепом, великими очима і збільшеними вухами. Довжина голови й тіла становить від 9 до 15 сантиметрів, хвіст такий же довгий, як і тіло. Вага коливається між 30 і 100 грамів, однак сильні сезонні коливання є.

Середовище проживанняРедагувати

Як і всі лемури, живуть на Мадагаскарі, де зустрічаються найбільш часто і найбільш поширені. Їх середовище проживання - ліси, як сухі на заході, так і дощові на сході. Вони відсутні тільки в центральному нагір'я.

ЗвичкиРедагувати

Живуть в основному на деревах, ведуть нічний спосіб життя і сплять протягом дня в саморобних, круглих листяних гніздах або дуплах дерев. Самиці утворюють групи від двох до дев'яти тварин, які сплять протягом дня разом, але розділені в пошуках їжі. Самці, як правило, живуть поодиноко, вони показують територіальну поведінку і позначаючи свою територію сечею або калом. Іноді самці шукають довгий час в компанії жіночих груп. Вони всеїдні, але фрукти є значною частиною їжі. Крім того, вони також споживають комах, павуків, квіти, нектар і листя.

Здатні жити в умовах поганого навколишнього середовища, таких як посуха, низька кількість їжі і доступної води і впадають в заціпеніння або в довшу сплячку, яка може тривати до двох тижнів. При цьому температура тіла і швидкість обміну речовин знижені, так що енергія зберігається. Заціпеніння може бути будь-коли в році, але збільшується протягом сухого сезону. Тварини впадаються в поганих погодних умовах, близько опівночі в заціпеніння і можуть тоді вранці прокинутися від висхідного тепла. Сплячка досі спостерігалася тільки під час сухого сезону і, здається, не така довга як у пов'язаного Cheirogaleus. При підготовці до сухого сезону вони в сезон дощів накопичують коричневий жир у своїх хвостах.

Загрози та охоронаРедагувати

Знищення середовища проживання є головною загрозою для видів Microcebus. Зокрема, є види з тільки невеликим ареалом.

ВидиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. 6th edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1999