Відкрити головне меню

ПоширенняРедагувати

Ендеміки Нової Гвінеї. Трапляються у гірських дощових лісах на висоті 650-3800 м над рівнем моря.[2]

ВидиРедагувати

Історія таксономіїРедагувати

У 1871 році Герман Шлегель описав новий вид птахів Melampitta lugubris та на основі морфологічних ознак відніс його до пітових (Pittidae). Згодом, Ернст Майр визначив, що будова сиринкса Melampitta lugubris характерна для співочих птахів[4]. Рід Melampitta різні автори почали відносити до тимелієвих (Timaliidae), чаучилових (Orthonychidae) та Psophodidae[1].

Сіблі та Алквіст, після молекулярних досліджень, зближували Melampitta з апостоловими (Corcoracidae) та дивоптаховими (Paradisaeidae). У 2014 році Melampitta виокремили у родину Melampittidae, а вид Megalampitta gigantea виділили у власний рід Megalampitta.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Boles, W. (2007) "Family Eupetidae (Jewel-babblers and allies) "in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
  2. Diamond, JM (1985). New Distributional Records and Taxa from the Outlying Mountain Ranges of New Guinea. Emu 85 (2): 65–91. doi:10.1071/MU9850065. 
  3. а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Mayr, Ernst (1931). Die Syrinx einiger Singvögel aus Neu-Guinea. Journal für Ornithologie (German) 79 (3): 333–337. doi:10.1007/bf01953006. 
  5. Schodde, R.; Christidis, L. (2014). Relicts from Tertiary Australasia: undescribed families and subfamilies of songbirds (Passeriformes) and their zoogeographic signal. Zootaxa 3786 (5): 501–522. doi:10.11646/zootaxa.3786.5.1.