Вікіпедія

Рибалочка-чубань північний

вид птахів
(Перенаправлено з Megaceryle alcyon)
Рибалочка-чубань північний
Дорослий птах (самець)
Дорослий птах (самець)
Дорослий птах (самка)
Дорослий птах (самка)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
Надродина: Строкаторибалоччині (Cerylinae)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Рибалочка-чубань (Megaceryle)
Вид: Рибалочка-чубань північний
Біноміальна назва
Megaceryle alcyon
(Linnaeus, 1758)
Ареал
Ареал
Синоніми
Megaceryle alcyon alcyon (Linnaeus, 1758)
Megaceryle alcyon caurina (Grinnell, 1910)
Ceryle alcyon (Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Megaceryle alcyon
Віківиди: Megaceryle alcyon
ITIS: 178106
МСОП: 22683623
NCBI: 488309
Fossilworks: 129805

Рибалочка-чубань північний[2] (Megaceryle alcyon) — великий, помітний представник підродини строкаторибалоччиних, що походить із Північної Америки. Усіх рибалочок раніше відносили до однієї родини, Alcedinidae, але останні дослідження показують, що її слід розділяти на три підродини.

Таксономія ред.

Перший формальний науковий опис рибалочки-чубаня північного був поданий шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1758 році в десятому виданні його Systema Naturae . Він ввів біномінальне ім'я Alcedo alcyon[3]. Нинішній рід Megaceryle був встановлений німецьким натуралістом Йоганом Якобом Каупом у 1848 році[4]. Megaceryle походить від давньогрецького megas, «великий», і існуючого роду рибалочка строкатий (Ceryle). Видовий епітет alcyon по-латині означає не що інше, як «рибалочка»[5].

Рибалочок-чубанів (Megaceryle) раніше поміщали в Ceryle разом із рибалочкою строкатим, але останній ближчий до американських зелених рибалочок (Chloroceryle). Найближчим живим родичем рибалочки-чубаня північного є рибалочка-чубань неотропічний (M. torquata), і ці два, ймовірно, походять від африканського Megaceryle, який колонізував Північну Америку[6].

Опис ред.

Рибалочка-чубань північний — кремезний птах середнього розміру 28–35 см завдовжки з розмахом крил 48—58 см. Цей рибалочка-чубань може важити від 113 до 178 г[7] [8]. Доросла самка в середньому трохи більша за дорослого самця.

Цей вид має велику голову з кудлатим чубом. Його довгий важкий дзьоб чорний із сірою основою. Ця особливість притаманна багатьом видам рибалочок. У цього рибалочки спостерігається зворотний статевий диморфізм, адже самиця забарвлена яскравіше, ніж самець. Обидві статі мають темно-блакитну голову, великий білий комір, велику синю смугу на грудях і білий низ. Пір'я спини і крил від темно-блакитного до темно-сірого кольору з чорними кінчиками і з маленькими білими цятками. Самка має руду смугу на верхній частині живота, яка тягнеться вниз по боках. Молоді особини цього виду схожі на дорослих, в обох статей на череві у верхній частині є руда смуга. Неповнолітні самці матимуть руду смугу, дещо плямисту, тоді як смуга у молодих самок виглядає набагато тоншою, ніж у дорослих самок[9].

Поширення і середовище проживання ред.

Ареал розмноження рибалочки-чубаня, єдиного рибалочки на більшій частині свого ареалу, знаходиться поблизу внутрішніх водойм чи узбережжя більшої частини Північної Америки, Канади, Аляски та Сполучених Штатів. Вони мігрують з північних частин свого ареалу взимку до півдня Сполучених Штатів, Мексики, Центральної Америки та Вест-Індії. Це рідкісний гість у північних районах Колумбії, Венесуели та Гвіани[10][11][12]. Під час міграції може відлітати доволі далеко від суші; вид зареєстрований як випадковий залітний гість на кількох тихоокеанських островах, таких як острів Кокос, острів Мальпело, Гаваї[13], Азорські острови[14], острів Кларіон[15], також траплявся як надзвичайно рідкісний залітний в Еквадорі[14], Гренландії, Ірландії, Нідерландах, Португалії та Великій Британії[16][17]. Найпівденніші відомості про M. alcyon походять з архіпелагу Ґалапаґос, острів Еквадору, де він зустрічається як мігрант у невеликій кількості, і, ймовірно, не щороку[18][19][20].

Рибалочка-чубань залишає північні частини свого ареалу, коли вода замерзає; у тепліших районах — він постійний житель. Кілька особин можуть затримуватися на півночі навіть у найхолодніші зими, за винятком Арктики, якщо там залишаються незамерзлі водойми[21].

Екологія та поведінка ред.

 
Самка зі здобиччю
 
Самка на спостережній присаді

Рибалочку-чубаня північного часто можна побачити сидячим на деревах, стовпах або інших відповідних спостережних точках поблизу води, перш ніж він пірне стрімголов за своєю здобиччю — рибою. Перш ніж пірнути, рибалочка може короткий час «зависати» високо над місцем ймовірної здобичі. Відомо, що вони також їдять земноводних, молюсків, дрібних ракоподібних, комах, дрібних ссавців, дрібних птахів, рептилій і ягоди[22].

Перелітаючи між присадами на своїх мисливській території, рибалочка часто видає характерний скрекіт[23]. Відповідно, невелику зграйку рибалочок-чубанів північних по-англійськи кличуть тріщалкою (англ. rattle)[24][25].

Цей птах гніздиться в горизонтальному тунелі, зробленому в березі річки або дюні, який риють обоє батьків. Самка відкладає від п'яти до восьми яєць, і обоє дорослих спільно виконують обов'язок висиджування яєць і вигодовування дитинчат. Під час сезону розмноження самці також можуть демонструвати максимальні прояви територіальності на діялнці, безпосередньо прилеглій до їхнього гнізда, відганяючи птахів свого виду та хижаків.

Гніздо рибалочки являє собою довгий тунель, часто з підйомом жогори. Однією з можливих причин такого нахилу є те, що в разі затоплення у пташенят шанс вижити в повітряній кишені, утвореній піднятим кінцем тунелю[23].

Список літератури ред.

  1. ↑ BirdLife International (2016). Megaceryle alcyon: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 October 2016
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Linnaeus, C. (1758). Systema Naturæ per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis, Volume 1 (лат.). Т. v.1 (вид. 10th). Holmiae:Laurentii Salvii. с. 115.
  4. ↑ Kaup, Johann Jakob (1848). Die Familie der Eisvögel (Alcedidae). Verhandlungen des Naturhistorischen Vereins für das Großherzogthum Hessen und Umgebung (нім.). 2: 68. OCLC 183221382.
  5. ↑ Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 40, 245. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  6. ↑ Moyle, Robert G. (2006). A molecular phylogeny of kingfishers (Alcedinidae) with insights into early biogeographic history. Auk. 123 (2): 487—499. doi:10.1642/0004-8038(2006)123[487:AMPOKA]2.0.CO;2. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  7. ↑ Cornell Laboratories of Ornithology. All About Birds: Belted Kingfisher. Архів оригіналу за 14 June 2008. Процитовано 12 червня 2008.
  8. ↑ Belted kingfisher videos, photos and facts – Megaceryle alcyon. ARKive. 27 березня 2013. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 31 березня 2013.
  9. ↑ Alderfer, Jonathan, ред. (2008). National Geographic Complete Birds of North America. Washington, D.C.: National Geographic. с. 362. ISBN 978-0-7922-4175-1.
  10. ↑ Ridway, R. (1914). The birds of North and Middle America: A descriptive catalogue of the higher groups, genera, species, and subspecies of birds known to occur in North America, from the Arctic lands to the Isthmus of Panama, the West Indies and other islands of the Caribbean Sea, and the Galapagos Archipelago. Part VI. Bulletin of the United States National Museum. 50: 1—902.
  11. ↑ Meyer de Schauensee, R. (1949). The birds of the Republic of Colombia [Accipitridae–Picidae]. Caldasia. 5 (23): 381—644.
  12. ↑ Renaudier, A.; Comite d'Homologation de Guyane (2010). Rare birds in French Guiana in 2005–07 (PDF). Cotinga (32): 95—104.
  13. ↑ Henshaw, H.W. (April 1902). Belted Kingfisher in the Island of Hawaii. Auk. 19 (2): 199. doi:10.2307/4069320. JSTOR 4069320.
  14. ↑ а б Cisneros-Heredia, Diego F. (2016). First documented record of the Belted Kingfisher Megaceryle alcyon (Linnaeus, 1758) in mainland Ecuador. PeerJ Preprints. PeerJ. 4 (e1896v1). doi:10.7287/peerj.preprints.1896v1.
  15. ↑ Brattstrom, Bayard H.; Howell, Thomas R. (1956). The Birds of the Revilla Gigedo Islands, Mexico (PDF). Condor. Cooper Ornithological Society. 58 (2): 107—120. doi:10.2307/1364977. JSTOR 1364977.
  16. ↑ BirdLife International (2016). "Megaceryle alcyon". IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22683623A92992287. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22683623A92992287.en. Retrieved 12 November 2021.
  17. ↑ Halliday, Josh (5 січня 2022). Rare kingfisher sighting in Preston draws thousands. The Guardian. Процитовано 6 січня 2022.
  18. ↑ Lévêque, R.; Bowman, R.I.; Billeb, S.L. (1966). Migrants in the Galápagos area. Condor. Cooper Ornithological Society. 68 (1): 81—101. doi:10.2307/1365177. JSTOR 1365177.
  19. ↑ Harris, M.P. (1973). The Galápagos Avifauna. Condor. Cooper Ornithological Society. 75 (3): 265—278. doi:10.2307/1366166. JSTOR 1366166.
  20. ↑ Wiedenfeld, D.A. (2006). Aves, The Galapagos Islands, Ecuador. Check List. 2 (2): 1—27. doi:10.15560/2.2.1.
  21. ↑ Henninger, W.F. (1906). A preliminary list of the birds of Seneca County, Ohio (PDF). Wilson Bulletin. 18 (2): 47—60.
  22. ↑ Megaceryle alcyon (Belted kingfisher). Animal Diversity Web.
  23. ↑ а б Cornell Laboratories of Ornithology. All About Birds: Belted Kingfisher. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 19 червня 2009.
  24. ↑ Do You Know the Proper Names for Different Bird Flocks?. The Spruce (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  25. ↑ Parnell, Marc (2022). Birds of Alabama (The Birding Pro's Field Guides) (English) . Cleveland, Ohio: Naturalist & Traveler Press. с. 114—115. ISBN 9781954228252.

Подальше читання ред.

  • Cramp, Stanley, ред. (1985). Ceryle alcyon Belted Kingfisher. Handbook of the birds of Europe the Middle East and North Africa. The Birds of the Western Palearctic. Volume IV: Terns to Woodpeckers. Oxford: Oxford University Press. с. 731—733. ISBN 0-19-857507-6.
  • Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 234—236. ISBN 978-0-7136-8028-7.

Зовнішні посилання ред.


  Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рибалочка-чубань_північний&oldid=41175230