Відкрити головне меню


Mallard № 4468 — паровоз класу A4 4-6-2, найшвидший паровий локомотив у світі,[1] побудований у Донкастері (Англія) в 1938 році.

Паровоз Mallard № 4468
Number 4468 Mallard in York.jpg
Паровоз Mallard № 4468 в Національному Залізничному Музеї Сполученого Королівства в Йорку
Основні дані
Рік будування 3 березня 1938 р.
Країна будування Велика Британія
Виробник LNER Doncaster Works
Країни експлуатації Велика Британія Велика Британія
Роки експлуатації 1938—1963
Ширина колії 1435 мм
Рід служби пасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість 144,8 км/год, (рекордна 202,7 км/год)
Осьова формула 4-6-2 (2-3-1)
Робоча маса 105,01 тонн
Діаметр коліс 2,032 м
Дотична потужність 1,986 кВт

Зміст

Загальні відомостіРедагувати

Паровоз був розроблений видатним британським інженером, конструктором локомотивів сером Найджелом Грейслі.

Mallard був одним із серії швидкісних паровозів LNER Class A4. Обводи його обтічника були перевірені в аеродинамічній трубі на швидкостях понад 160 км/год. Mallard використовувався на залізниці LNER (залізниця Лондона та Північного-Сходу, англ. London and North Eastern Railway, LNER) до 1963 року, та за час експлуатації пройшов майже півтора мільйона миль (2,4 мільйона кілометрів).

У 1980-х роках Mallard був відновлений до робочого стану, та використовувався як локомотив для декількох екскурсійних поїздів. Донині, це єдиний, що зберігся, паровоз типу A4, є експонатом Національної Колекції в Національному Залізничному Музеї Сполученого Королівства в Йорку.

Локомотив разом з тендером має довжину 21 метр і важить 168,3 тонн. Він пофарбований у кольори LNER — блакитний корпус, червоні колеса та шатуни сталевого кольору.

РекордРедагувати

Рекордна швидкість була досягнута 3 липня 1938 року на невеликому ухилі Стоук-Банк (англ. Stoke Bank) на південь від Гретема (англ. Grantham) на Магістралі Східного Узбережжя (англ. East Coast Main Line).

Найвища швидкість була зафіксована біля поста 9014, між Літтл-Байтем (англ. Little Bytham) і Ессендіном (Essendine) та сягнула 126 миль на годину (202,7 км/год). Для фіксації рекорду Mallard рухався зі шістьма пасажирськими й одним динамометричним вагонами.[2]

Паровоз перекрив попередній рекорд швидкості, поставлений німецьким паровозом № 002 класу (DRG Class 05) в 1936 році, що становив 124 миль на годину (200,4 км/год).[1]

На момент досягнення рекорду вік Mallard становив 5 місяців, він був досить обкатаний і не зношений. Локомотивна бригада, обрана для рекордної поїздки, складалася з машиніста Джозефа Даддингтон (англ. Joseph Duddington) і кочегара Томаса Браян (англ. Thomas Bray).

Світовий рекорд, встановлений Mallard ніколи не був офіційно побитий паровим локомотивом, хоча німецькі локомотиви впритул підбиралися до нього (в 1936 році, за два роки до рекорду Mallard паровоз класу DRG Class 05 досяг швидкості 124,5 милі на годину (200,4 км/ч) між Гамбургом і Берліном).[2] Існує безліч чуток і легенд про більш високі швидкості, проте рекорд Mallard досі залишається єдиним правильно зафіксованим.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Wilhelm Reuter: Rekordlokomotiven. Motorbuch Verlag Stuttgart ISBN 3-87943-582-0
  2. а б Lars Quadejacob: Ein dreifaches Hoch auf die Stockente! LNER A4 Mallard und DRB 05 im Rennen um den Weltrekord. In: Eisenbahn Kurier 7/2013, S. 114—119.

ДжерелаРедагувати

 
Пам'ятна табличка про рекорд на локомотиві Mallard
  • Don Hale: Mallard. How the Blue Streak broke the World Record, Aurum Press, London 2011.
  • Lars Quadejacob: Ein dreifaches Hoch auf die Stockente! LNER A4 Mallard und DRB 05 im Rennen um den Weltrekord. In: Eisenbahn Kurier 7/2013, S. 114—119.
  • Wilhelm Reuter: Rekordlokomotiven. Motorbuch Verlag Stuttgart ISBN 3-87943-582-0