Love Battery
Love Battery — американський рок-гурт з Сіетлу, створений в 1989 році.
| Love Battery | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | ґрандж |
| Роки | з 1989 |
| Країна |
 США |
| Місто | Сіетл |
| Лейбл | Sub Pop, C/Z Records |
| Склад | Ден Пітерз |
| eskimo.com/~tracyr/LoveBat.html | |
|
| |
Love Battery у Вікісховищі | |
Історія ред.
Засновником колективу став сіетлський музикант Рон Найн (справжнє ім'я — Рон Рудзітіс), який до цього грав у власній групі Room Nine. Назва його нового колективу була взята з пісні британських панків Buzzcocks. Окрім Найна, що грав на гітарі та співав, до оригінального складу гурту входили гітарист Кевін Вітворт (Crisis Party), басист Джим Тілман (U-Men) і барабанщик Ден Пітерс (Mudhoney). Останнього швидко замінив Джейсон Фінн (Skin Yard). Як і багато андеграундних гуртів Сіетла того часу, Love Battery працювали з місцевим лейблом Sub Pop. В 1990 році вони випустили мініальбом Between the Eyes, а в 1992 році — повноцінний студійний альбом Dayglo[1].
Попри позитивні відгуки, склад гурту зазнав змін: Тілман пішов і деякий час на бас-гітарі грав Томмі Сімпсон, а згодом його замінив Брюс Фейрвезер (Green River, Mother Love Bone). У такому складі музиканти записали другий альбом Far Gone, який довго не виходив через конфлікт з лейблом: музиканти вважали, що Sub Pop не приділяють їм достатньо уваги, і стали шукати новий лейбл, через що менеджер гурту погрожував «поховати» платівку[2]. Нарешті, в 1993 році Far Gone було випущено, після чого Love Battery підписали контракт з філією PolyGram Atlas Records. На новому лейблі в 1994 році вийшов мініальбом Nehru Jacket, а в 1995 році — третій альбом Straight Freak Ticket[1].
Співпраця з Atlas Records не принесла гуртові бажаного успіху. До того ж з Love Battery пішов барабанщик Джейсон Фінн, зосередившись на кар'єрі в The Presidents of the United States of America, де він грав раніше. Замість Фінна деякий час грав Майк Масбургер, проте невдовзі до колективу повернувся один із засновників — Ден Пітерс. Разом з ним в 1999 році на сіетлському незалежному лейблі C/Z Records Love Battery випустили черговий альбом Confusion Au Go Go[1].
Після 2000 року музиканти Love Battery зайнялися власними проєктами. Зокрема, Рон Найн грав у сієтльских гуртах Vaporland та Purple Strange[3]. Проте час від часу музиканти збирались разом для поодиноких виступів на фестивалях чи в музичних програмах[4].
Музичний стиль ред.
Музику Love Battery відносять до гранджу, а сам колектив вважають одним з перших справжніх сіетлських супергуртів. На відміну від багатьох місцевих груп, що розпочинали з більш гучної та «брудної» музики, близької до панк-року та хеві-металу, пісні Love Battery с самого початку були більш мелодійними[3]. В їхній творчості відчувався вплив психоделічного року, як в іншого сіетлського гурту Screaming Trees, а також більш популярних The Beatles[1].
На сайті Louder Sound Love Battery віднесли до десяти найбільш забутих гранджових гуртів. Найл Доерті також відзначив психоделічне звучання, яке поєднувало шумні гітари із попмузикою шістдесятих років, а також порівняв їхні пісні з експериментами, які пізніше проводили Pearl Jam, відмовившись від масштабних «стадіонних» гімнів. На думку оглядача, саме це — більш експериментальний характер музики, та відсутність видатних хітів, — скоріше за все і призвело до того, що гурт так і залишився маловідомим широкому загалу[5].
Склад гурту ред.
Останній активний склад
- Рон Найн — гітара, вокал
- Кевін Вітворт — гітара
- Брюс Фейрвезер — бас-гітара
- Ден Пітерс — барабани
Колишні учасники
Дискографія ред.
- 1990 — Between the Eyes (EP)
- 1992 — Dayglo
- 1993 — Far Gone
- 1994 — Nehru Jacket (EP)
- 1995 — Straight Freak Ticket
- 1999 — Confusion Au Go Go
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Huey, Steve. Love Battery Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Журнал Spin. Квітень 1995 [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.]. Том 11,№ 1. с. 164. ISSN 0886-3032
- ↑ а б 55 - The Sound of Seattle (1992 Bonus) (англ.), архів оригіналу за 23 квітня 2022, процитовано 23 квітня 2022
- ↑ KEXP Sessions. kexp.org. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Doherty, Niall (20 липня 2021). 10 grunge bands that time forgot. loudersound (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Records, Sub Pop. Love Battery. Sub Pop Records (амер.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 23 квітня 2022.