† Litopterna
Час існування: Палеоцен —плейстоцен
Macrauchenia
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Чотириногі (Tetrapoda)
Амніоти (Amniota)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Південоамериканські копитні (Meridiungulata)
Ряд: Litopterna
Ameghino, 1889
Підряди та родини

дивитись текст

Посилання
Вікісховище: Litopterna
Віківиди: Litopterna
EOL: 4471814
NCBI: 1563124
Fossilworks: 43467

Litopterna — вимерлий ряд ссавців, який жив у кайнозої у Південній Америці і вимер у пізньому плейстоцені. Літоптернів відносять до південноамериканських копитних (Meridiungulata), групі плацентарних ссавців, які досягли у кайнозої у географічно ізольованій Південній Америці найбільшої різноманітності видів і зазнали сильну адаптивну радіацію.

Особливості ред.

Літоптерни відрізнялися подовженими кінцівками і редукцією кількості пальців на ногах, через що деякі представники ряду зовні дуже нагадували верблюдів або коней, займаючи, мабуть, схожі екологічні ніші. Зуби були відносно примітивними і, на відміну від інших південноамериканських копитних, не мали великої спеціалізації. Літоптерни харчувалися різною м'якою рослинністю. Розміри були від невеликих до середніх, максимальна висота у холці 1,5 м.

Еволюційне тло ред.

Цей ряд відомий лише з решток Південної Америки та Антарктиди.[1][2] Litopterna, як і Notoungulata і Pyrotheria, є зразком копитних ссавців, які еволюціонували в ізоляції на континенті Південна Америка. Як і Австралія, Південна Америка була відокремлена від усіх інших континентів після руйнації Гондвани. У цей період ізоляції унікальні ссавці еволюціонували та заповнили екологічні ніші непарнокопитих і парнокопитих у Лавразії.

Ряд Litopterna мав велику кількість видів у палеоцені та спостерігається зменшення різномаїття у плейстоцені. Ранні форми Litopterna спочатку класифікувались європейськими та північноамериканськими палеонтологами як тісно споріднені з Condylarthra — ряд від якого, як вважали, походять сучасні копитні. Litopterna розглядали відгалуження Condylarthra, які еволюціонували ізольовано. «Condylarthra» тепер визнається сміттєвим таксоном — термін, який використовується в таксономії для позначення таксона, який виділений для приміщення туди організмів, які не підходять до інших суміжні групи (того ж рангу). Сучасна версія полягає в тому, що Litopterna є сестринською групою одного з таксонів копитних, рештки ранніх копитних знайдені в Євразії, а це означає, що всі копитні мають далеких спільних предків. Проте існує протилежна думка, що Litopterna (разом з іншими південноамериканськими копитними) походять незалежно від копитних на інших континентах, і тому вони не пов'язані з усіма групами, які колись називали Condylarthra, включаючи ранніх конеподібних та парнокопитих. У теорії незалежного походження Litopterna класифікуються з іншими ендемічними південноамериканськими копитними як клада Meridiungulata.

Мітохондріальна ДНК, яка нещодавно була видобута зі скам'янілостей Macrauchenia patachonica з печери на півдні Чилі, вказує на те, що Litopterna є сестринською групою конеподібних, що робить Litopterna справжніми копитними. Орієнтовна дата дивергенції — 66 мільйонів років тому.[3] Аналізи колагенових послідовностей, отриманих з Macrauchenia та нотоунгулята Toxodon, довели, що нотоунгуляти є сестринською кладою до Litopterna[4][5] Ця ідея контрастує з результатами деяких попередніх морфологічних аналізів, що Litopterna ближче до афротеріїв. Це узгоджується з деякими новішими морфологічними аналізами, які дозволяють припустити, що вони є базальними унгулятами. Назва Panperissodactyla була запропонована як назву нерозгалуженої кладу, щоб включити perissodactyla та їх вимерлих родичів південноамериканських копитних.[4]

Класифікація ред.

Примітки ред.

  1. M. Bond; M. A. Reguero; S. F. Vizcaíno; S. A. Marenssi (2006). A new ‘South American ungulate’ (Mammalia: Litopterna) from the Eocene of the Antarctic Peninsula. У J. E. Francis; D. Pirrie; J. A. Crame (ред.). Cretaceous-tertiary high-latitude palaeoenvironments: James Ross Basin, Antarctica. Т. 258. The Geological Society of London. с. 163—176. doi:10.1144/GSL.SP.2006.258.01.12. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  2. Gelfo, J. N.; Mörs, T.; Lorente, M.; López, G. M.; Reguero, M.; O'Regan, H. (16 липня 2014). The oldest mammals from Antarctica, early Eocene of the La Meseta Formation, Seymour Island. Palaeontology. 58 (1): 101—110. doi:10.1111/pala.12121.
  3. Westbury, M.; Baleka, S.; Barlow, A.; Hartmann, S.; Paijmans, J. L. A.; Kramarz, A.; Forasiepi, A. M.; Bond, M.; Gelfo, J. N.; Reguero, M. A.; López-Mendoza, P.; Taglioretti, M.; Scaglia, F.; Rinderknecht, A.; Jones, W.; Mena, F.; Billet, G.; de Muizon, C.; Aguilar, J. L.; MacPhee, R. D. E.; Hofreiter, M. (27 червня 2017). A mitogenomic timetree for Darwin's enigmatic South American mammal Macrauchenia patachonica. Nature Communications. 8: 15951. doi:10.1038/ncomms15951. PMC 5490259. PMID 28654082.
  4. а б Welker, F.; Collins, M. J.; Thomas, J. A.; Wadsley, M.; Brace, S.; Cappellini, E.; Turvey, S. T.; Reguero, M.; Gelfo, J. N.; Kramarz, A.; Burger, J.; Thomas-Oates, J.; Ashford, D. A.; Ashton, P. D.; Rowsell, K.; Porter, D. M.; Kessler, B.; Fischer, R.; Baessmann, C.; Kaspar, S.; Olsen, J. V.; Kiley, P.; Elliott, J. A.; Kelstrup, C. D.; Mullin, V.; Hofreiter, M.; Willerslev, E.; Hublin, J.-J.; Orlando, L.; Barnes, I.; MacPhee, R. D. E. (18 березня 2015). Ancient proteins resolve the evolutionary history of Darwin's South American ungulates. Nature. 522 (7554): 81—84. doi:10.1038/nature14249. ISSN 0028-0836. PMID 25799987.
  5. Buckley, M. (1 квітня 2015). Ancient collagen reveals evolutionary history of the endemic South American 'ungulates'. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 282 (1806): 20142671. doi:10.1098/rspb.2014.2671. PMC 4426609. PMID 25833851.

Література ред.

Посилання ред.