Лагаростробос Франкліна

(Перенаправлено з Lagarostrobos)

Лагаростробос Франкліна (Lagarostrobos franklinii) — вид хвойних рослин родини подокарпових, єдини вид роду Lagarostrobos.

Lagarostrobos franklinii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Lagarostrobos
Quinn
Вид:
Lagarostrobos franklinii (L. franklinii)
Біноміальна назва
Lagarostrobos franklinii
(Hook f.) Quinn 1982

Етимологія ред.

Lagarostrobos походить від двох грецьких слів: lagaros = тонка й strobos = шишка. Назва виду franklinii вшановує сера Джона Франкліна (John Franklin, 1786–1847), військово-морського капітана, дослідника Арктики та губернатора Тасманії з 1836 по 1843 р.

Морфологія ред.

З прямим стовбуром, пірамідальне дерево 21–30 м заввишки, 70–100 см діаметром, кора сіра. Листки дрібні, лускоподібні, ≈ 1 мм довжиною. Чоловічі шишки одиничні, верхівкові, сидячі. Жіночі шишки дуже малі, кожна з 4–8 лусками. Насіння кулясте, ≈ 2 мм в діаметрі. Росте повільно і може жити до 2500 років[1].

Поширення, екологія ред.

Ендемік острову Тасманія Австралія. Це головним чином прибережний вид і, як правило, росте на берегах річок або поблизу річок, але інколи на мокрих сторонах пагорба далеко від основних водотоків в помірних тропічних лісах при низьких висотах від рівня моря до 150 м, і на деяких пагорбах до 900 м на гірському заході острова. Вид часто супроводжується Nothofagus cunninghamii, Eucryphia lucida, Anopterus glandulosus і папоротями, Eucalyptus obliqua росте поряд на вищих місцях.

Використання ред.

Деревина гнилостійка, дрібнозерниста і високо цінується. З 1802 до порівняно недавнього часу вид нещадно експлуатувався в більш доступних частинах ареалу. Лісоматеріали в основному використовуються для побудови човнів, меблів і для столярних виробів і в токарному ремеслі.

Загрози та охорона ред.

За оцінками, 15% від його місць зростання було втрачено через затоплення для гідроелектростанцій і пожежі за останні 100 років або близько того. Вирубки в минулому знищили майже всі великі дерева, але відростання відбувається майже скрізь. Близько 85% місць зростання виду знаходиться в межах охоронних територій.

Примітки ред.

  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 153

Посилання ред.