Вікіпедія

L118

Легка причіпна гаубиця калібру 105 мм

L118 — легка причіпна гаубиця калібру 105 мм. Розроблена і виготовлена у Великій Британії для британської армії в 1970-х роках. Відтоді здобула великого поширення.

L118 (L119)
Королівська артилерія стріляє з 105-мм легких гармат на навчаннях у 2013 році
Королівська артилерія стріляє з 105-мм легких гармат на навчаннях у 2013 році
Тип причіпна гаубиця
Походження  Велика Британія
Історія використання
На озброєнні 1976-досі
Оператори див. Оператори
Війни Війна в Західній Сахарі, Фолклендська війна, Югославські війни, Громадянська війна в Сьєрра-Леоне, Війна в Іраку, Громадянська війна в Афганістані, Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник Royal Armament Research and Development Establishment[en]
Виробник Royal Ordnance Factory[en] (пізніше BAE Systems Platforms & Services[en])
Виготовлення 1976—1987 (L118)
Характеристики
Вага 1858 кг
Довжина 8,8 м
Довжина ствола 37 калібрів
Ширина 1,78 м
Висота 2,13 м
Обслуга 6 (звичайна), 4 (зменшена)
Снаряд 105 мм (HE L31 — L118, M1 — L119)
Калібр 105 мм
Темп вогню 6 — 8 пострілів/хв
Дальність вогню
Ефективна 17 200 м
Максимальна 20 600 м
L118 у Вікісховищі

Також відома у версіях L119 та M119 (мають інший ствол для стрільби американськими боєприпасами типу M1). Версія M119 створена для збройних сил США та отримала цифрову систему керування вогнем.

Особливості ред.

Гаубиця ред.

 
Легка гармата 105 мм L119 артилерійської групи Іспанського легіону

L118 використовує гармату L19 на лафеті L17. Гармати L19 трохи коротші, ніж гармати L13, які використовувала САУ Abbot, і, отже, мають трохи меншу максимальну дальність дії. Крім того, на відміну від САУ Abbot, ствол уміцненний автофреттажем[en] і, отже, легший.

Серед особливостей гаубиці L118 є вертикальний клиновий затвор. Порівняно невелика вага гаубиці пояснюється типом сталі, яка використовується в лафеті та гарматі, а також іншими мірами зниження ваги, включаючи вузьку колісну базу.

Вузька колісна база перешкоджає обертанню ствола на 180°, необхідних для розвертання гаубиці. Тому з одного боку є втулка осі, що дозволяє знімати одне колесо та розвертати гаубицю. З добре навченою обслугою це добавляє приблизно 30 секунд до часу розгортання. Буксирувати гаубицю можна як стволом уперед, так і стволом назад. Обертання ствола для буксирування є необов’язковим у британські службі.

Під час буксирування в розкладеному положенні А-подібна рама встановлюється на передній транець для підтримки підйомної маси. Нещодавня модифікація дозволяє тримати гаубицю в цьому положенні необмежений час на швидкості до 64 км/год. Для транспортування на великі відстані або пересування по пересіченій місцевості ствол перевертається і затискається до кінця рами.

Приціл L7 є модифікованою версією німецького прицілу Leitz. Оскільки легка гаубиця надійшла на озброєння після впровадження комп’ютерного обладнання польової артилерії (FACE), оптичні приціли непрямого вогню використовуються лише для навчання новобранців.

Гаубиця також має оптичний приціл прямого вогню із збільшенням і спочатку випускалась з нічним прицілом із приладом нічного бачення.

Боєприпаси ред.

Боєприпаси 105 мм Fd Mk 2 мають два метальні патрони та холостий патрон (для салютування). Звичайний патрон має шість кроків палива (заряди 1, 2, 3, 4, 4½ і 5). Заряд 4½, який є зарядом 5 із вилученим мішечком із синім зарядом три, властивий легкій гаубиці і використовується лише для стрільби під великим кутом. Для стрільби на максимальну дальність використовується окремий патрон «заряд супер».

На відміну від боєприпасів M1, які є «напівфіксованими» і заряджені як повний патрон, 105 mm Fd є «окремими, в корпусі»; снаряд завантажується і трамбується вручну, потім завантажується патрон з паливом. До того моменту, коли L118 надійшов на озброєння, підзони палива A і B, які спочатку використовувалися з Abbot, були замінені аеродинамічним спойлером (кільце прослизало через носову частину снаряда), щоб зменшити мінімальну дальність під великим кутом стрільби, коли це було потрібно.

Снаряди 105-мм Fd Mk 2 були такими ж, як і в Abbot, коли вперше був представлений L118. Типи боєприпасів, які спочатку або пізніше були на службі у Великій Британії, включають:

  • L31 фугасний снаряд, наповнена 2,5 кілограмами (5,5 фунта) гексогену/тротилу. Спочатку використовувалися звичайні ударні запобіжники, зараз багатоцільові (електронні) запобіжники.
  • L37/L38. Цільовий маркер. Вони утворюють щільну помаранчеву (L38) або червону (L37) хмару, що розривається в повітрі або при ударі, і використовується для позначення цілей, наприклад для авіаударів.
  • L41 PRAC. Інертна практична оболонка використовується в навчанні.
  • L42 бронебійно-фугасний. Використовується для вогню прямою наводкою по броньованих цілях або будівлях, має базовий запал із трасуючим елементом.
  • L43 освітлювальний. Забезпечує базу для парашутної ракети, що викидається за допомогою запобіжника (L81) на висоту приблизно 400 метрів над землею і горить протягом 30 секунд.
  • L45 димовий базовий викид. Він містить три каністри, наповнені гексахлоретаном. При падінні на землю вони виділяють щільний білий дим протягом 60 секунд.
  • L50 ВІН. Цей новий фугасний снаряд трохи довший, ніж старі снаряди, використовує 2,9 кілограми ​​пластикової вибухової речовини ROWANEX (Royal Ordnance Waltham Abbey New Explosive на основі гексогену) і забезпечує значно більшу смертельність (еквівалент 155-мм HE M107)
  • L52 містить чотири каністри, наповнені димом червоного фосфору.
  • L54 Підсвічування «чорного світла», що використовує ту ж конфігурацію, що й L43, для полегшення спостереження за допомогою пристроїв нічного бачення.
  • L83. Інертний снаряд для навчання без стрільби.

Подальші покращення ред.

На початку 1990-х років усі британські L118 були оснащені пристроєм для вимірювання початкової швидкості (MVMD), радаром та джерелом живлення.

У 2002 році гармати L118 британської армії завершили заміну своїх оптичних прицілів на артилерійську систему наведення (APS) LINAPS, встановлену над стволом. Це автономна система, яка використовує три кільцеві лазерні гіроскопи для визначення азимута, кута місця та кута нахилу цапф. Вона також включає засоби для навігації та самоспостереження з використанням глобальної системи позиціонування, вимірювання інерційного напрямку та вимірювання відстані. Все це можна використовувати в будь-якій точці світу. Виходи та входи для APS здійснюються через дисплей і блок керування (LCDU) сенсорного екрану, який замінив звичайний циферблатний приціл.

Програма розширення можливостей, яка почала вдосконалювати зброю Великої Британії в 2007 році, спрямована на зниження ваги та покращення деяких компонентів. Заходи щодо зниження ваги включають заміну деяких сталевих компонентів на титан, однак лише деякі елементи надійшли на озброєння Великої Британії.

Приблизно в 2010 році для служби в Афганістані були представлені нові приціли прямого вогню для більшої дальності. До них входять снайперський оптичний приціл і новий нічний приціл.

Наприкінці 2011 року було замовлено новий LCDU з трохи більшим сенсорним екраном.

Варіанти ред.

L119 ред.

 
UH-60 транспортує британську легку гаубицю L118

Варіант L119 має інший ствол (трохи коротший боєприпас L20 з ударним механізмом) для стрільби повсюдно поширеними американськими боєприпасами типу M1 (UK 105 mm How), що забезпечує максимальну дальність зброї 11 400 метрів[1]. На британській службі L119 використовувався лише для навчання в Королівській артилерійській школі, а останні британські L119 були зняті у 2005 році. Однак L119 є популярною серед багатьох експортних клієнтів, які все ще покладаються на M1 боєприпаси.

M119 ред.

Гаубиця M119 — американське позначення легкої гаубиці L119, додатково модифікованої, яка вироблялась за ліцензією для армії Сполучених Штатів. M119 зазвичай буксирується за допомогою високомобільного багатоцільового колісного транспортного засобу M1097 або M1152 (HMMWV), а також її можна легко підняти на вертольоті або скинути з парашута. Найновішою версією є M119A3, представлений у 2013 році з цифровою системою керування вогнем та інерціальним навігаційним блоком із підтримкою GPS за допомогою програмного забезпечення, отриманого від M777A2.

Інші варіанти ред.

 
Індійська легка польова гаубиця Value Engineered Abbot

Наприкінці 1960-х Індія представила варіант Value Engineered Abbot з боєприпасами 105 мм Fd. Легка польова гаубиця калібру 105 мм схожа на L118, хоча і дещо важча.

Протягом 1970-х років був розроблений варіант для Швейцарії, з L21 Ordnance, і виготовлені прототипи. Використовувалися 105-мм боєприпаси швейцарського зразка. На озброєння не надійшов.

У 1984 році L119 надійшов на озброєння австралійської армії під назвою «Hamel Gun» на заміну M2A2. Гаубиця була виготовлений за ліцензією в Австралії для армій Австралії та Нової Зеландії з використанням переважно компонентів австралійського виробництва. Плани виробництва 105-мм польових боєприпасів були відкладені.

105-мм салютна гаубиця: у британської армії є ряд спеціальних салютних гармат для церемоніальних цілей. Базуючись на стандарті L118, ці салютні гармати модифіковані для стрільби суто холостими патронами, не оснащені системою APS і їх легко відрізнити від варіанту польової гаубиці за характерним бронзово-зеленим лакофарбовим покриттям, хромованим дульним гальмом і казенником.

Оператори ред.

 
Оператори L118 (L119) позначені синім. Червоним - колишні оператори

Україна ред.

Про можливість передачі Україні 105-мм причіпних гаубиць 26 квітня повідомив міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес[29].

23 травня 2022 року прем'єр-міністр Джасінда Ардерн повідомила, що її кабінет погодився направити до Європи 30 військовослужбовців Сил оборони Нової Зеландії (NZDF) для навчання українських артилеристів використовувати 105-мм гаубиці L119[30].

Тренування новозеландськими фахівцями українських військових розпочнуться в червні та триватимуть до кінця липня[30].

Навчання кожної обслуги займе близько тижня, тренування заплановані для 230 українських артилеристів. Загалом буде підготовлено близько 30 гарматних розрахунків[30].

Підготовку координуватиме Велика Британія, яка забезпечить переліт новозеландських військових і надасть боєприпаси та інше потрібне обладнання для навчання[30].

У свою чергу, Нова Зеландія передасть Україні близько 40 гарматних прицілів, а також невелику кількість боєприпасів для навчальних цілей[30].

21 липня 2022 року міністр оборони Великої Британії повідомив, що найближчими тижнями до України надійде 36 переданих гаубиць L119 з боєприпасами[31].

19 серпня 2022 року Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав новий, вже 19-й, пакет допомоги для надання Україні додаткового озброєння та військової техніки. Серед іншого, до нього увійшли 16 105-мм гаубиць M119 (американське позначення легкої гаубиці L119, яка використовується армією США) і 36000 артилерійських снарядів до них[32].

Наприкінці серпня 2023 року Україна та BAE Systems підписали угоду про обслуговування та виробництво гаубиць L119 на території України[33].

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Wheeler, Scott; Ryan, Alex (January 2005). Weapons Effects Prediction (PDF). Defence Science and Technology Organisation, Systems Sciences Laboratory. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 29 лютого 2012. Процитовано 3 січня 2012.
  2. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 328. ISBN 978-1857439557.
  3. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 447. ISBN 978-1857439557.
  4. ↑ Bosnia Herzegovina army land ground armed defense forces military equipment armored vehicle UK. armyrecognition.com. 1 червня 2010. Процитовано 23 квітня 2021.
  5. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 448. ISBN 978-1857439557.
  6. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 391. ISBN 978-1857439557.
  7. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 392. ISBN 978-1857439557.
  8. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 117. ISBN 978-1857439557.
  9. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 469. ISBN 978-1857439557.
  10. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 472. ISBN 978-1857439557.
  11. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 352. ISBN 978-1857439557.
  12. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 289. ISBN 978-1857439557.
  13. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 290. ISBN 978-1857439557.
  14. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 354. ISBN 978-1857439557.
  15. ↑ Stockholm International Peace Research Institute (2019). Transfers of major weapons: Deals with deliveries or orders made for 1970 to 2019 - Portugal. с. 6.
  16. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 149. ISBN 978-1857439557.
  17. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 306. ISBN 978-1857439557.
  18. ↑ Fatih Mehmet (16 січня 2021). Havadan Taşınabilir Obüs (BORAN) Projesi ve Özel Detaylar. defenceturk.net. Процитовано 23 квітня 2021.
  19. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 368. ISBN 978-1857439557.
  20. ↑ Україна отримає 105-мм гаубиці L119
  21. ↑ $775 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. US Department of Defense. 19 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  22. ↑ $675 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. US Department of Defense. 8 вересня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  23. ↑ $625 Million in Additional Security Assistance for Ukraine. US Department of Defense. 4 жовтня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  24. ↑ More Than $3 Billion in Additional Security Assistance for Ukraine. US Department of Defense. 6 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.
  25. ↑ Українські артилеристи показали гаубиці M119A3. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  26. ↑ Бійці 5-ї ОШБр розповіли про гаубиці M119A3. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  27. ↑ Британська класика в степах України: гаубиця L118/119. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  28. ↑ International Institute for Strategic Studies (2018). The Military Balance. с. 49. ISBN 978-1857439557.
  29. ↑ Фальстарт з 155-мм САУ AS90: Великобританія уточнила, які гаубиці отримає Україна. Defense Express. 26 квітня 2022.
  30. ↑ а б в г д Україна отримає 105-мм гаубиці L119. Мілітарний. 23 травня 2022.
  31. ↑ Велика Британія передасть Україні десятки артилерійських систем і сотні безпілотників. Мілітарний. 21 липня 2022.
  32. ↑ Новий пакет допомоги США – Україна отримає гаубиці, дрони та ракети. Мілітарний. 20 серпня 2022.
  33. ↑ BAE Systems виготовлятиме гаубиці L119 в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=L118&oldid=41367397