Kawasaki Ki-48 (яп. 九九式双発軽爆撃機 shiki-souhatu-keibaku) — легкий армійський бомбардувальник Тип 99) — легкий двомоторний суцільнометалевий бомбардувальник Імперської армії Японії періоду Другої світової війни.

Kawasaki Ki-48
Ki-48 99siki-souhatu-keibaku.jpg
Призначення: бомбардувальник
Перший політ: 1939
Прийнятий на озброєння: 1940
Знятий з озброєння: 1945
На озброєнні у: War flag of the Imperial Japanese Army.svg Імперська армія Японії
Розробник: Kawasaki Heavy Industries Aerospace Company
Виробник: Kawasaki
Всього збудовано: 1997
Екіпаж: 4 особи
Крейсерська швидкість: 390 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 505 км/год
Дальність польоту: 2 400 км
Практична стеля: 10 100 м
Довжина: 12,75 м
Висота: 3,80 м
Розмах крила: 17,45 м
Площа крила: 40,00 м²
Споряджений: 6 500 кг
Двигуни: 2 х Nakajima Ha.115, 2 x 1 130 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: 800 кг
Кулеметне озброєння: 3 х 7,7-мм кулемети

Кодова назва союзників — «Лілі» (англ. Lily).

Історія створенняРедагувати

На самому початку Японсько-китайської війни авіація Японії зіткнулась у Китаї з новими радянським бомбардувальником СБ-2, який був практично невразливим для японських винищувачів, оскільки мав швидкість, порівнянну зі швидкістю найновішого на той час японського винищувача Nakajima Ki-27. У грудні 1937 року ВПС Імперської армії Японії сформулювали технічне завдання на розробку аналогічного легкого двомоторного бомбардувальника, який із бомбовим навантаженням 400 кг мав розвивати на висоті 3000 м максимальну швидкість 480 км/год та набирати висоту 5000 м менше, ніж за 10 хв. На літаку мало бути встановлено два двигуна Nakajima Ha-25. Оборонне озброєння мало складатись з трьох-чотирьох 7,7-мм кулеметів. Оскільки основним імовірним противником Японія вважала СРСР, то особливу увагу слід було приділити можливості експлуатації літака в умовах низьких температур.

Розробка літака була доручена фірмам Mitsubishi та Kawasaki (проекти отримали позначення Ki-47 та Ki-48 відповідно). Але через завантаженість іншими роботами фірма Mitsubishi практично одразу відмовилась від участі у конкурсі.

На фірмі Kawasaki роботами керував Такео Дої, який використав досвід розробки важких винищувачів Kawasaki Ki-38 та Kawasaki Ki-45. Новий літак був середньопланом з однокілевим оперенням та шасі, що складалось. На літаку були встановлені двигуни Nakajima Ha-25 потужністю 950 к. с. з гвинтами змінного кроку. Екіпаж літака складався з 4 осіб — пілота, штурмана, бомбардира та радіооператора, причому три останні могли виконувати функції стрільця: для цього на літаку були встановлені три 7,7-мм кулемети «Тип 89», розміщені у носовій, верхній та нижній вогневих точках. Бомбове навантаження літака могло складатись з 24 15-ти кілограмових або шести 50-ти кілограмових бомб.

Через проблеми в розробці Ki-45, іншого проекту під керівництвом Такео Дої, останній часто відволікався і перший прототип Ki-48 був готовий лише у вересні 1939 року. Випробування показали, що літак в цілому відповідає вимогам технічного завдання. Єдиним серйозним недоліком була вібрація хвостового оперення. Для усунення цього дефекту на 5 передсерійних машинах зміцнили конструкцію хвостової частини та підняли стабілізатор. Після цього літак був прийнятий на озброєння під назвою «Легкий армійський бомбардувальник Тип 99 Модель 1А» (або Ki-48-Iа).

Перший серійний Ki-48-Iа був виготовлений в липні 1940 року і почав заміняти собою вже застарілі на той час Kawasaki Ki-32. Під час виробництва літак вдосконалювався і останні серійні моделі отримали свою назву Ki-48-Ib, який міг нести вже до 400 кг бомбового навантаження. Всього було збудовано 577 літаків Ki-48-I модифікацій.

У 1942 році була розроблена покращена модифікація Ki-48-IIa, оснащена двигунами Nakajima Ha 115, яка мала протектовані паливні баки, бронювання робочих місць пілота та бомбардира, нові кулемети. Фюзеляж був трохи довший, швидкість зросла до 503 км/г, бомбове навантаження до 800 кг. Варіант Ki-48-IIb використовувався як тримісний пікіруючий бомбардувальник, тому на літаку розмістили перфоровані повітряні гальма. Останні серійні Ki-48-IIa/b також отримали подовжений кіль для кращої стабільності.

Оборонне озброєння все ще було недостатнім, і в якості експерименту на декількох літаках кулемет в хвостовій турелі було замінено на 20-мм гармату, але в серійний випуск такий варіант не пішов. Серійним став варіант Ki-48-IIc — подальший розвиток Ki-48-IIa, який випускався з 1943 року. На ньому було встановлене посилене стрілецьке озброєння (12,7-мм кулемет у верхній вогневій установці, додатковий 7,92-мм кулемет у вікні з правого борту). Варіант Ki-48-IId, який випускався з 1944 року, мав удосконалене бортове обладнання. Всього до жовтня 1944 року, коли було припинено виробництво, було виготовлено 1 411 літаків модифікації Ki-48-II.

На завершальному етапі війни вцілілі Ki-48 переобладнували для атак камікадзе. Літак, який отримав позначення «Спеціальний армійський штурмовик Тип 99» (або Ki-48-II KAI). З нього знімалось все захисне озброєння та зайве обладнання, а система управління, розрахована на двох льотчиків, перероблялась на одиночне управління. Літак ніс 800-кг бомбу.

 
Модифікований Ki-48 з реактивним двигуном Ne-0 на випробуваннях.

На базі Ki-48 були розроблені проекти сильноброньованого важкоозброєного літака Ki-81 та одномісного штурмовика Ki-174, але вони реалізовані не були. У 1944 році 4 літаки Ki-48-IIb були переобладнані для випробувань керованої бомби Kawasaki Ki-148 Igo-1-B. Також один з Ki-48-II було перероблено як експеримент у реактивний Ne-0, для цього дверцята бомбового відділення було забрано, і реактивний двигун був підвішений під фюзеляжем[1].

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

 
Kawasaki Ki-48 на аеродромі. Добре видно носову турель літака.

Технічні характеристикиРедагувати

Ki-48-I Ki-48-IIa Ki-48-IIc
Екіпаж 4 особи 4 особи 4 особи
Довжина 12,60 м 12,75 м 12,75 м
Висота 3,80 м 3,80 м 3,80 м
Розмах крил 17,47 м 17,45 м 17,45 м
Площа крил 40,00 м2 40,00 м2 40,00 м2
Маса пустого 4 050 кг 4 550 кг 4 650 кг
Маса спорядженого 5 900 кг 6 500 кг 6 500 кг
Максимальна злітна маса 6 050 кг 6 750 кг 6 750 кг
Навантаження на крило 147,5 кг/м2 162,5 кг/м2 162,5 кг/м2
Двигуни 2 х Nakajima Ha-25 2 х Nakajima Ha-115 2 х Nakajima Ha-115
Потужність 2 x 950 к. с. 2 x 1150 к. с. 2 x 1150 к. с.
Питома потужність 2.95 кг/к. с. 2.9 кг/к. с. 2.9 кг/к. с.
Максимальна швидкість 480 км/год 505 км/год 485 км/год
Крейсерська швидкість 350 км/год 390 км/год -
Дальність польоту (операційна) 1 980 км 2 050 км -
Максимальна дальність польоту 2 400 км 2 400 км 2 400 км
Практична стеля 9 500 м 10 100 м 10 000 м
Швидкість підйому на 5000 м — 9 хв. на 5000 м — 8 хв. 30 с. на 5000 м — 9 хв. 30 с.

ОзброєнняРедагувати

Стрілецьке:

  • Ki-48-I, -IIa, -IIb, -IId: 3 х 7,7-мм кулемети «тип 89» (в турелях в хвості, в носі і знизу літака)
  • Ki-48-IIc: 3 х 7,7-мм кулемети «тип 89» (два в носі і один знизу літака) і 1 x 12,7мм кулемет «тип 1» в хвості літака

Бомбове навантаження:

  • Ki-48-I: нормальна — 300 кг, максимальна — 400 кг
  • Ki-48-II: нормальна — 400 кг, максимальна — 800 кг

МодифікаціїРедагувати

  • Ki-48 — прототип, оснащений двигунами Nakajima Ha 25
  • Ki-48-Ia — перший серійний варіант
  • Ki-48-Ib — покращений варіант Ki-48-Ia зі збільшеним бомбовим навантаженням
  • Ki-48-II — прототип другої модифікації
  • Ki-48-IIa — оснащений двигунами Nakajima Ha 115, встановлене додаткове захисне озброєння, бомбове навантаження зросло до 800 кг
  • Ki-48-IIb — варіант пікіруючого бомбардувальника
  • Ki-48-IIc — посилене захисне озброєння
  • Ki-48-IId — покращений варіант Ki-48-IIc
  • Ki-48-II KAI — переобладнаний варіант для атак камікадзе
  • Ki-81 — проект важкоозброєного літака; реалізований не був
  • Ki-174 — проект одномісного штурмовика; реалізований не був

Всього на заводі Kawasaki в Ґіфу було випущено 1977 літаків всіх модифікацій[1]:

  • 4 прототипи Ki-48 (1939)
  • 5 передсерійних Ki-48-I (1940)
  • 557 Ki-48-I (липень 1940 — червень 1942)
  • 3 прототипи Ki-48-II (лютий 1942)
  • 1408 Ki-48-II (квітень 1942 — жовтень 1944)

Історія використанняРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

 
Ланка Ki-48-I в польоті.
 
Пошкоджені внаслідок авіанальоту Ki-48 на аеродромі в Джаяпура (Індонезія). Квітень 1944

Уперше літаки Ki-48 були використані у 1940 році у Північному Китаї, де, не маючи серйозного опору з боку китайської авіації, завдяки своїй швидкості, проявили себе досить непогано. Загалом до початку війни з США сім авіазагонів було повністю забезпечнено Ki-48: 2 на Формозі, 2 в Маньчжурії, 2 в Індокитаї і 1 на Курилах.[2]

З початком війни на Тихому океані Ki-48 в складі 8-го і 16-го авіазагону перекинули на Філіппінах, де діяли проти американців. Частини, розміщені в Індокитаї (75-й і 90-й авіазагони), забезпечували десантні операції в Малайї та голландській Ост-Індії. У січні 1942 року ці частини перекинули в Бірму. На цих фронтах, зіткнувшись із сучасними англійськими та американськими винищувачами, Ki-48-I зазнали відчутних втрат через слабке озброєння і вісутність захисту паливних баків і екіпажу. Швидкість теж була недостатьною, щоб втекти від винищувачів. На Бірму було перекинено ще 16-й авіазагін. Щоб знизити втрати, вони стали використовуватись як нічні бомбардувальники, що ще більше знизило їх ефективність, яка й так була невисока через невелике бомбове навантаження.

Восени 1942 року в частини надійшла нова модифікація Ki-48-II, яка була більш захищена, мала більшу швидкість та краще захисне озброєння. Максимальне бомбове навантаження було збільшене вдвічі, проте все ще залишалось порівняно малим. Першими частинами стали 34-й і 35-й загін, які переозброювались в Пномпені і воювали в Бірмі. В лютому-березні 1943 з Маньчжурії було переведено 45-й і 208, які розмістились в Рабаулі. У 1943 році Ki-48-II цих частин, в тому числі варіант пікіруючого бомбардувальника Ki-48-IIb, діяли в Новій Гвінеї, де зазнавали серйозних втрат, зокрема велика кількість машин була знищена внаслідок нальотів союзників на аеродроми. Пізніше частини, які використовували ці літаки, були розформовані.[1]

У Китаї діяли 6-й, 16-й і 90-й авіазагони, які, зокрема брали участь в нальотах на Куньмін, але інтенсивність була не надто високою, оскільки пріорітетними були інші фронти. Коли у 1944 році в Індію прибули бомбардувальники B-29, літаки Ki-48 8-го і 35-го авіазагону, розміщені в Бірмі, стали залучатись до нальотів на авіабази американських літаків. Але з часом союзникам вдалось налагодити ППО, і бойові частини японців втратили більшість Ki-48.

У середині 1944 року значна кількість літаків Ki-48 була зосереджена на Філіппінах (12, 75 і 208-й авіазагони). Більшість із них була втрачена 24 жовтня 1944 року в атаці на американський флот вторгнення. Їм на допомогу перекинули літаки з Курил та Китаю, але й вони загинули, намагаючись зупинити наступ американців[2].

Після втрати Філіппін Ki-48 зрідка зустрічались лише у Бірмі та Індокитаї. Навесні 1945 року вцілілі Ki-48 використовувались для атак камікадзе в битві за Окінаву[1].

Післявоєнне використанняРедагувати

Після закінчення війни декілька десятків Ki-48, захоплених в Нанкіні, Пекіні та Ханькоу, увійшли до складу ВПС Китаю. Декілька Ki-48 були захоплені також гоміньданівськими військами.

Один Ki-48 використовувався індонезійськими повстанцями.[3]

ОператориРедагувати

  Японська імперія[1][2]
  • ВПС Імператорської армії Японії
    • 3-й авіазагін ВПС
    • 6-й авіазагін ВПС
    • 8-й авіазагін ВПС
    • 12-й авіазагін ВПС
    • 16-й авіазагін ВПС
    • 27-й авіазагін ВПС
    • 31-й авіазагін ВПС
    • 32-й авіазагін ВПС
    • 34-й авіазагін ВПС
    • 35-й авіазагін ВПС
    • 45-й авіазагін ВПС
    • 65-й авіазагін ВПС
    • 75-й авіазагін ВПС
    • 90-й авіазагін ВПС
    • 95-й авіазагін ВПС
    • 208-й авіазагін ВПС
    • 82-ма окрема рота ВПС
    • Тренувальна школа Хокота
  Республіка Китай
  • ВПС Республіки Китай
  КНР
  Індонезія

Вцілілі екземпляриРедагувати

 
Макет Kawaskaki Ki-48 в центральному музеї Великої Вітчизняної війни. Москва, 2014 р.
 
Kawasaki Ki-48 в Китайському музеї авіації.

У Китайському музеї авіації знаходиться один екземпляр Ki-48, проте деякі його частини були замінені[4][5].

Авіаційний музей Індонезії також заявив, що має Ki-48 у своїй колекції[6].

В 2011 році на острові Шумшу були знайдені обломки Ki-48, які були відправлені в Москву для реставрації та подальшої демонстрації. Повнорозмірний макет, виготовлений за кресленнями, демострується в центральному музеї Великої Вітчизняної війни в Москві.[7]

ДжерелаРедагувати

  • Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны. — Мн.: ООО «Попурри», 2003. — 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
  • О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5669595877. (рос.)
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Francillon, 1970, с. 102-107
  2. а б в Харук, 2012, с. 369-371
  3. Japanese Aircraft inf Foreign Service
  4. Hannah, Paul. "Kawasaki Ki 48." Preserved axis aircraft. Retrieved: 25 August 2010.
  5. "Kawasaki Ki-48-II (replica)." China Aviation Museum (中国航空博物馆), Datangshan. Retrieved: 25 August 2010.
  6. "Babo airfield." www.pacificwrecks.com. Retrieved: 25 August 2010.
  7. Ki-48 установка в Центральном музее Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. в г. Москва. http://www.flying-legends.ru/. Процитовано 6 січня 2019. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kawasaki Ki-48