Йодлівка
Йодлівка (пол. Jodłówka) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1816 осіб (2011[1]).
| Село
|
Географія ред.
Село розташоване на відстані 3 кілометри на південний захід від центру гміни села Порохника, 22 кілометри на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 32 кілометри на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія ред.
Село Йодлівка злилася з сусіднім і давнішим селом Скокова, яке утворило нинішню горішню частину села. Скокова була закріпачена за 23 травня 1465 р.
За податковим реєстром 1515 р. в селі Йодлівка були 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, а в селі Скокова були корчма і млин.[2]
За податковим реєстром 1589 р. села Йодлівка і Скокова належали Івану Пєнянжику, у селі були 9 ланів (коло 225 га) оброблюваної землі, млин, корчма з 1/2 лану оброблюваної землі, 20 загородників із землею та 3 без земельної ділянки, 6 коморники з тягловою худобою і 14 без тяглової худоби, млин і корчма, піп[3] (отже, вже тоді в селі була церква). До 1772 року Крамарівка входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
До середини XIX ст. в селі існувала церква парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії, натомість у 1871 р. був змурований костел.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Йодлівка знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 900 мешканців у селі, з них 100 греко-католиків і 800 римо-католиків.[4] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 1900 мешканців, з них 50 українців, 1820 поляків і 30 євреїв[5].
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. 28 українців (8 родин) добровільно-примусово виселили в СРСР[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 882 | 192 | 601 | 89 |
| Жінки | 934 | 235 | 508 | 191 |
| Разом | 1816 | 427 | 1109 | 280 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- ↑ Jodłówka (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 595. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |