Jadrolinija

хорватське підприємство

Ядролінія (хорв. Jadrolinija) — хорватська державна судноплавна компанія, головним завданням якої є сполучення численних хорватських островів із материком шляхом здійснення регулярних перевезень пасажирів і вантажів. Компанія здебільшого експлуатує автомобільні пороми на внутрішніх маршрутах уздовж узбережжя Хорватії та міжнародних шляхах через Адріатичне море в Італію (до портів в Анконі та Барі).[1] Найбільший морський пасажирський перевізник країни (станом на 2015).

Jadrolinija
хорв. Jadrolinija
Тип бізнес і підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь вантажний транспорт
Гасло Odmor počinje na brodu!
(Відпочинок починається на судні!)
Засновано 1947
Штаб-квартира Рієка
Продукція пором
Власник(и) Уряд Республіки Хорватії
jadrolinija.hr(хор.)
CMNS: Jadrolinija у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Заснована в Рієці 20 січня 1947 року постановою уряду Федеративної Народної Республіки Югославії під назвою «Jadranska linijska plovidba». Їй тоді було надано 41 корабель, але більшість з них не була готова до негайної роботи.

Її попередницею була пароплавна компанія «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака, яка виникла 1922 року як правонаступниця різних менших судноплавних компаній, які діяли уздовж узбережжя Хорватії з 1872 року.[2] Тоді новоутворене пароплавство отримало в розпорядження 79 кораблів. Проте навігацію утруднювала та обставина, що частина узбережжя все ще перебувала під італійською окупацією. Так, навіть у 1923 році пароплави відходили не зі Сушака, а з Бакара, який сполучався із Загребом залізницею через Шкрлєво. 1 червня 1923 року з Бакара було встановлено перші регулярні морські маршрути, серед них — дві швидкісні лінії в Далмацію: Бакар—Котор і Бакар—Меткович, де судна курсували двічі на тиждень. Після 1924 року «Jadranska plovidba» ввела і чотири щотижневі прибережні маршрути, призначені головним чином для туристів, які почали повертатися в Адріатику після Першої світової війни: Сушак—Котор, Сушак—Меткович, Спліт—Дубровник та пасажирсько-вантажна лінія Сушак—Котор. За межі держави пароплави ходили за такими напрямками: Сушак—Патри (раз на тиждень), Сушак—ТрієстПірейСалоніки (двічі на тиждень) і Меткович—Трієст (раз на тиждень).

Упродовж Другої світової війни «Jadranska plovidba d.d.» із Сушака втратила 41 судно загальною водотоннажністю 18 638 реєстрових тонн, зустрівши кінець війни лише з 13 кораблями загальною тоннажністю 4 587 реєстрових тонн.

Під час війни Хорватії за незалежність «Ядролінія» перш за все зосередилася на евакуації громадян із постраждалих від війни місцевостей. Попри те, що інтенсивність ведення війни не була однаковою у різних районах, морське сполучення пожвавилося повсюди. У проміжку з 1991 по 1995 рік компанія втратила багато суден, як і чудових моряків, відкриваючи лінії з огляду на потреби населення навіть там, де це було майже неможливо.

Поточний станРедагувати

«Jadrolinija» оперує флотом у 55 суден: трьома великими поромами під назвами «Дубровник», «Марко Поло» і «Задар», які використовуються на дальніх і міжнародних маршрутах, 37 меншими поромами, залученими до місцевого пасажирського сполучення, вісьмома катамаранами, одним гідробусом і п'ятьма традиційними кораблями. Загальна вантажопідйомність флоту становить 3600 транспортних засобів і 27 540 пасажирів. 2007 року «Ядролінія» перевезла загалом 9,4 мільйона пасажирів та 2,4 мільйона автомобілів.[3]

У 2014 році її кораблі перевезли 9 981 949 пасажирів і 2 530 414 транспортних засобів.[4]

Плавзасоби і маршрутиРедагувати

Корабель Збудований Надійшов
на службу
Напрямок
Adriana 1990 1998 СплітХварВела ЛукаУбле
Bartol Kašić 1989 1989 Вела ЛукаУбле
Biokovo 2009 2009 СплітРогач
Bol 2005 2008 БрестоваПорозина
Brestova 1985 1999 Малий Лошинь
Cres 2005 2005 Кралєвиця
Dubravka 1991 2001 Малий ЛошиньСусакУнієМартинщицяЦресРієка
Dubrovnik 1979 1996 ДубровникБарі; БарБарі
Hanibal Lucić 1993 1994 ДубровникЛопудШипанСуджурадж
Hrvat 2007 2007 СплітСупетар
Ilovik 2006 2007 Валбиска—Мераг
Jadran 2010 2010 ЗадарПреко
Judita 1990 2001 Корчула—(Приградиця)—ХварСпліт
Juraj Dalmatinac 2007 2007 СплітСтарий Град/СплітСупетар
Karolina 1989 2004 СплітБолЄлса
Kijevo 1997 1997 БіоградТкон
Korčula 2007 2008 СплітВела ЛукаУбле
Laslovo 1997 1997 ДрвеникСучурай
Lastovo 1969 1978 ЗадарІстОлибСилбаПремудаМалий Лошинь
Lošinjanka 1969 1969 ШибеникЗларинКапрієЖир'є
Lubenice 1989 1998 Прапратно—Собра
Marjan 2005 2005 СплітСупетар
Marko Polo 1973 1988 СплітАнкона
Mate Balota 1988 1988 ЗадарІжРаваМала Рава
Novalja 1991 2004 РієкаРабНоваля
Olea 1981 1991 Ремонт Пунат
Pelješčanka 1971 1971 МакарськаСумартин
Petar Hektorović 1989 1999 СплітВис
Postira 1963 1963 ДубровникКолочепЛопудСуджураджШипанська Лука
Premuda 1957 1957 Малий ЛошиньВеле СраканеУнієІловикСусакМалий Лошинь
Prizna 1970 1991 ПризнаЖиглєн
Silba 1990 1998 ЗадарМолатІст
Sis 1974 1997 ЗадарПреко
Ston 1997 1997 ДрвеникСучурай
Supetar 2004 2004 ПризнаЖиглєн
Sveti Juraj 1980 1991 ЗадарРиваньСеструньЗверинацьМолат
Sveti Krševan 2004 2004 ОребичДомінче
Šoltanka 1971 1971 ТрогірСегет-ДонійДрвеник-МалийДрвеник-ВелийСпліт
Tijat 1955 1955 ШибеникЗларинПрвич-ЛукаШепуринеВодиці
Tin Ujević 2002 2003 СплітСтарий Град/СплітСупетар
Valun 1983 1998 СплітСупетар
Vladimir Nazor 1986 1986 Малий Лошинь
Zadar 1993 2004 ЗадарАнкона

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Rough Guide to Croatia. Rough Guides Limited. 1 березня 2016. с. 56. ISBN 978-0-241-27047-9. 
  2. Jubileji velikih riječkih brodara: Jadroliniji slavlje, Jugoliniji lumin tuge. Novi list (хорватською). 21 січня 2012. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 15 липня 2013. 
  3. Jadrolinija (польською). Promy.pl. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2016. 
  4. Merrigan, Justin (Autumn–Winter 2015). Fleet growth and renewal for Croatian stalwart. Cruise&Ferry.net. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 31 грудня 2015. 

ЛітератураРедагувати

  • «Nacrt za povijest Jadrolinije», Marica Njegovan (хор.)

ПосиланняРедагувати