Джон Преспер Екерт

(Перенаправлено з J. Presper Eckert)

Джон Пре́спер Е́ккерт-моло́дший (англ. Eckert J. Presper, Jr.) — американський інженер і винахідник (1946, разом з Дж. Моклі) першого універсального комп'ютера, який є прототипом більшості сучасних комп'ютерів.

Джон Преспер Екерт
Ім'я при народженні англ. John Adam Presper Eckert, Jr.[1]
Народився 6 квітня 1919(1919-04-06)[1][2][…]
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер 3 червня 1995(1995-06-03)[1][2][…] (76 років)
Брин-Мавр, Монтґомері, Пенсільванія, США[1]
·лейкоз[1]
Країна  США
Діяльність інженер-електрик, винахідник, інформатик, інженер, фізик
Alma mater University of Pennsylvania School of Engineering and Applied Scienced (1943)[1]
Галузь комп'ютерна інженерія
Заклад Інженерна школа Мураd[1]
EMCCd[1]
Remington Rand[1]
Sperry Randd[1]
Unisys[1]
Членство Association for Computing Machinery
Нагороди

CMNS: Джон Преспер Екерт у Вікісховищі

Еккерт навчався у Вищому електротехнічному училищі при Пенсільванському університеті у Філадельфії, де у 1941 році став бакалавром, а у 1943 році — магістром. Будучи ще студентом, Еккерт разом із професором Дж. Моклі зробив кілька корисних розробок у галузі комп'ютерного устаткування.

В 1946 на замовлення уряду вони побудували цифрову обчислювальну машину, яку назвали ENIAC — Electronic Numerical Integrator and Computer. У цьому примітивному на вигляд обчислювальному пристрої (комп'ютері) застосовувалась електрична схема майже подібна до тих, які використовуються у всіх сучасних високошвидкісних комп'ютерах. Замість електромеханічних реле у ній як внутрішній запам'ятовуючий пристрій застосовувалися електронні лампи, що дозволило 1000 раз підвищити швидкодію машини порівняно з швидкодією обчислювальної машини «Марк-1».

Згодом вони почали працювати над новою машиною — EDVAC (Electronic Discret Variable Automatic Computer — електронний автоматичний обчислювач з дискретними змінними), програма якої мала зберігатися у пам'яті комп'ютера. У ролі внутрішньої пам'яті передбачалося використовувати ртутні трубки, що їх застосовували у радіолокації. Ідеї зі створення нової машини були опубліковані Джоном фон Нейманом, котрі згодом і були йому приписані.

1948 року Еккерт і Моклі, залишивши університет, заснували власну комп'ютерну фірму, яка представила нову модель ЕОМ — BINAC (Binary Automatic Computer), в якої для зберігання інформації застосовувалася магнітна стрічка на противагу перфокарта чи перфострічці.

Третя модель ЕОМ від Еккерта та Моклі створена у 1951 році — UNIVAC I (Universal Automatic Computer), призначалася на вирішення різноманітних завдань бізнесу. Вона могла вільно обробляти як цифрову, так і символьну інформацію. Перший примірник було передано у Бюро перепису населення США. Потім було створено чимало різних моделей UNIVAC, які застосовувалися у різних сферах діяльності — UNIVAC був першим серійним комп'ютером. Можна сміливо сказати, що UNIVAC поклав початок комп'ютерному буму.

В 1948-66 роках Еккерт отримав 85 патентів, пов'язаних переважно з винаходами у сфері електроніки.

В 1950 року компанію Еккерта придбала фірма Remington Rand, Inc., що у 1955 року у свою чергу злилася зі Sperry Rand Corp. (пізніше Unisys Corp.).

В 1967 року Еккерт був обраний членом Національної технічної Академії і нагороджений Національною медаллю за внесок у науку в 1969 році.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica

Література ред.

  • Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.