J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнюючий термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавці (не важких напрямків) з Японії відносять частину своєї творчості до J-pop.

J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop, C-pop

ІсторіяРедагувати

1920–1960-ті рокиРедагувати

 
Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).[1][2] У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.[3][4]

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.[7] У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.[8]

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.[9] Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.[10] Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як kayōkyoku.

Відомі виконавціРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9. 
  2. Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0. 
  3. Kiyomaro Kikuchi (14 вересня 2006). 藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活. JANJAN. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 1 лютого 2009. (яп.)
  4. Kiyomaro Kikuchi (September 2010). JANJAN https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2009.  Пропущений або порожній |title= (довідка)(яп.)
  5. Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за February 7, 2009. Процитовано 21 січня 2009. 
  6. Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3 (Japanese). Web Chikuma. Архів оригіналу за December 7, 2008. Процитовано 17 листопада 2008. 
  7. ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風 (Japanese). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 18 листопада 2008. 
  8. Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (Japanese). Toshiba. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2009. 
  9. Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0. 
  10. Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1. 
  11. Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 8 серпня 2013. 

ПосиланняРедагувати