Інтонаруморі — «сім'я» музичних інструментів, винайдена в 1913 році італійським художником і композитором Луїджі Руссоло.

Луїджі Руссоло, Уґо Піатті з Інтонаруморі (1913 р.)

Це акустичні генератори шуму, за допомогою яких створювались кілька різних типів шумів.

Контролювалася вони за допомогою важеля і або кнопкою на великому чорному ящику, який мав приєднаний конус для підсилення.

Кожен з інструментів являв собою звуковий ящик з динаміком. В середині коробки оберталось колесо, яке в свою чергу зачіпало металеву струну. Швидкість колеса регулювалась гравцем за допомогою рукоятки, а натяг струни варіювали спеціальним важелем. Ці інструменти давали змогу імітувати та відтворювати повсякденні галасливі звуки: від гуркоту до вереску.

Джерела ред.

  • Valerio Saggini (21 лютого 2004). Intonarumori. Thereminvox. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  • Stefania Serrafin (2005). Acoustics of the Intonarumori. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 10 квітня 2016.