Відкрити головне меню

ІХ з'їзд Народного Руху України — черговий з'їзд Народного Руху України який проходив 12-13 грудня 1998 року в Києві.

IX З'їзд Народного Руху України
Період проведення 12 — 13 грудня 1998
Місце Київ
Організатор Народний Рух України
Вердикт Розкол Руху

Зміст

Перебіг з'їздуРедагувати

З'їзд був кризовим та завершився створенням трьох організацій. У своєму виступі Вячеслав Чорновіл несподівано для делегатів запропонував кандидатом в Президенти України від РУХу не Юрія Костенка як очікувалось, адже його кандидатура була узгоджена і обговорювалась на нарадах, а Геннадія Удовенка, при цьому він оголосив про складання повноважень Голови НРУ і пропонував обрати Геннадія Удовенка Головою НРУ, а сам вирішив лишитись Почесним Головою НРУ і Головним редактором партійної газети "ЧАС-ТІМЕ" (з'їзд не був звітно-виборчим). Частина делегатів запропонувала кандидатом в Президенти України від РУХу і Головою РУХу Вячеслава Чорновола інша Юрія Костенка. Це призвело до шаленої дискусії на з'їзді, ніякого рішення прийнято не було.Вячеслав Чорновіл зняв свою кандидатуру з розгляду на посаду Президента України від РУХу у січні 1999 року, тоді ж більша частина керівництва Руху на чолі з Юрієм Костенком, виступила проти Вячеслава Чорновола, переобрали його з Голови Фракції у парламенті.

28 лютого частина керівництва Руху на чолі з Юрієм Костенком організували зібрання, оголошене ними «десятим з'їздом», і обрали Юрія Костенка «головою НРУ» та висунули його кандидатом в Президенти України від РУХу, інша частина, на чолі з заступником голови НРУ Богданом Бойком виконуючим обов'язки голови РУХу, адже Вячеслав Чорновіл оголосив про складення повноважень голови, в результаті проведених зборів, оголосила Богдана Бойка головою. Вони урахували, що вже є дві групи, що претендували на назву НРУ, тому назвали організацію - НРУ за єдність.

У ситуації гострої організаційної кризи за ініціативою 13 крайових організацій Руху (з 27) 7 березня 1999 року у Києві відбувся так званий другий етап дев'ятого з'їзду організований прихильниками Геннадія Удовенка, який розглянув внутрішньопартійну ситуацію та визначив політику Руху на виборах 1999 року. З'їзд провів кадрові зміни, підтвердив повноваження Вячеслава Чорновола як Голови Руху, обрав заступниками Голови: В. Коваля, О. Бондаренко та Л. Танюка, вніс зміни до Статуту, обрав іншу Політичну раду Руху : В. Чорновіл, О. Бондаренко, В. Коваль, Л. Танюк, Р. Василишин, Л. Глухівський, Л. Григорович, Я. Кендзьор, Ю. Ключковський, С. Конєв, М. Косів, Б. Костинюк, М. Кульчинський, О. Чорноволенко, Р. Шмідт; та Центральний Провід у складі 49 осіб. З'їзд схвалив підписання угоди про політичний блок Руху з партією «Реформи і порядок» (Віктор Пинзеник) та визначив Геннадія Удовенка кандидатом від Руху на пост Президента України.

Вячеслав Чорновіл з притаманною йому бурхливою енергією поїхав Україною доносити рішення з'їзду... На зустрічах його переконали, що РУХ розколовся тому, що він відмовився бути кандидатом в Президенти України.

24 березня 1999 року Вячеславом Чорноволом було огошено, що він буде кандидатом в Президенти України і проведе об'єднавчий з'їзд РУХу.

25 березня 1999 року по дорозі в Київ за нез'ясованих обставин Вячеслав Чорновіл загинув в автомобільній катастрофі .

Похорон Вячеслава Чорновіла 29 березня 1999 року у Києві зібрав понад 200 тис. людей з усіх областей України. 31 березня 1999 року Центральний Провід Руху обрав виконувачем обов'язків Голови НРУ (до наступного з'їзду) Геннадія Удовенка.

У зв'язку з претензіями Юрія Костенка та його прихильників на партійний бренд Руху ситуація у Русі стала предметом вивчення у Міністерстві юстиції України. 29 березня 1999 року Мін'юст погодив зміни до Статуту Руху, внесені другим етапом ІХ з'їзду Руху, чим визнав безпідставними домагання прихильників Юрія Костенка на партійний бренд. Ця позиція була підтверджена рішеннями Київського обласного суду та Верховного Суду України у зв'язку зі скаргами Юрія Костенка. Була проведена перереєстрація членів Руху.

Після цього прихильники Юрія Костенка провели наступни з'їзд на якому змінили назву організації на "Український Народний Рух" (пізніше УНП).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • О. Гарань, О. Сидорчук. Народний рух України // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 478. — ISBN 978-966-611-818-2.
  • Марискевич Т. Народний Рух України // Довідник з історії України. — 2-ге видання. — К., 2001. — С. 498.

Інтернет-ресурсиРедагувати